Чи зможе Росія побудувати новий канал із річки Дон для водозабезпечення окупованої частини Донбасу? Наскільки катастрофічними для півдня України можуть бути наслідки руйнування окупантами Каховського магістрального каналу? Чи є ризики пошкодження Північно-Кримського каналу та наскільки це небезпечно для Криму та Херсонщини, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Російські окупаційні сили хочуть побудувати канал з Дону, щоб забезпечити водою захоплені Маріуполь і Донецьк, пише маріупольське видання 0629.com.ua. Журналісти зазначили, що водна криза на Донеччині наразі не має вирішення. В окупованих Донецьку, Горлівці, Маріуполі та інших містах проблема з водою лише загострюється. Єдина можливість для цих територій повернутися до систематичного водопостачання – це деокупація регіону. Проте, як зазначили у виданні, «Росія шукає інші шляхи».
16 листопада ватажок незаконного збройного угруповання «ДНР» Денис Пушилін зустрівся з заступником голови російського уряду Маратом Хуснулліним, де обговорив це питання. Вони домовились розпочати таке будівництво,
але не назвали ані точних дат, ані можливої вартості проєкту.
Зараз до Маріуполя постачається вода зі Старокримського водосховища. Воно є резервним, а вода там не відповідає санітарним нормам питної води, наголошував свого часу мер міста Вадим Бойченко. Основним джерелом постачання питної води був Сіверський Донець, але канал, яким воду постачали з річки до міста, через бойові дії не працює. Також це позначилося на водопостачанні Донецька. Там досі отримують воду лише за графіком 2-3 рази на тиждень.
Резервне водопостачання
Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що місто зараз забезпечене водою приблизно на 70%. Втім, у різних районах і на різний термін постійно відбуваються відключення.
«З резервного водосховища, яке знаходиться в Старому Криму (Донецька область), тому що основний канал з Сіверського Донця, що має забезпечувати водопостачання Маріуполя та Донецька, перебитий в процесі бойових дій окупантами. Тому вже давно так облаштовано, Маріуполь переведений на резервне водопостачання», – підтвердив посадовець.
Він каже,
що після деокупації Маріуполя всю систему водопостачання потрібно буде будувати заново.
«Це займе не менш ніж рік. Те, що воно зараз працює в такому стані – виключно оперативні якісь рішення, які довго не пропрацюють. Тому що фактично повністю треба замінювати водовід, розв’язувати питання з водопостачанням, звідки воно буде відбуватись, з якістю води. Тому це роки у підсумку», – зазначив радник мера.
Андрющенко скептично поставився до планів окупантів побудувати новий канал для водопостачання Маріуполя.
«Навіть якщо замислитися, що технічно це можливо, це дуже довго, але теоретично можна зробити новий водогін, декілька років на це піде. Але деокупація міста точно зірве ці плани. Взагалі немає сенсу навіть про це розмовляти. Тому що це якісь уявні плани росіян, які вони постійно озвучують і які з реальністю не мають нічого спільного», – наголосив посадовець.
«Росія без провідних технологій»
ГІС-фахівець Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон називає плани російських окупаційних сил щодо побудови нового каналу «відірваними від реальності».
«Це настільки великий проєкт, який би й у мирний час реалізовувався 10 і більше років. Перекидати воду на таку велику відстань, яку вони хочуть, то це можна порівняти з тим проєктом, коли Сибірські річки радянська влада хотіла повернути, щоб море Аральське не висихало», – зазначив експерт.
«Я думаю, що люди, які роблять ці заяви, вони серйозно в це не вірять і просто хочуть, щоб їм більше виділили грошей та ці гроші швидко освоїти. Росія абсолютно відрізана від світових провідних технологій, і на реалізацію навіть у 10 разів меншого проєкту сил у неї немає», – запевнив він.
Гапон зазначив, що майже вся гідроенергоструктура, яка забезпечувала водою Донбас, на сьогодні зруйнована. Зараз у робочому стані перебувають переважно ті водосховища, які розташовані в окупованій частині регіону.
«Вони невеликі, їх не так багато. Та важливо зазначити, що це ті, які вцілілі та не знаходяться під прямим впливом бойових дій. Це місцеві свердловини, які невеликі за обсягом, їх можливість потенційно давати воду є, проте вона швидко вичерпується. Внаслідок того, що це регіон шахтарський,
то якість води ще набагато гірша, ніж зі свердловин в тому самому Криму», – зауважив Гапон.
Також, на його думку, є ймовірність того, що російські військові можуть порушити цілісність Північно-Кримського каналу.
«Це не буде смертельно, бо все ж таки канал досить великий і головним чином можуть бути пошкоджені насосні станції, які в принципі будуть потім після деокупації повернуті до своєї нормальної роботи та вода по каналу вже нормально за графіком може функціонувати, повноцінно живити півострів. Ця вода знову може бути повернута до повноцінного функціонування всієї галузі, а не так формально, як вона зараз існує останні 9 місяців, а до цього не існувала останні 9 років», – пояснив експерт.
Водогін з Дону – «ілюзія»
Директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Яцюк назвав ідею окупантів побудувати канал із річки Дон «інформаційною кампанією».
«Навіть для того, щоб втілити ці варіанти, потрібні значні капіталовитрати. Треба провести наукове обґрунтування. В першу чергу визначити, чи є там джерело води. Там немає стільки водних ресурсів,
щоб здійснювати перекидання. Тому будь-які розмови про будівництво якогось каналу, перекидання стоку – це просто інформаційна кампанія про те, що «шановні громадяни, окупаційна влада Росії, яка знаходиться зараз на українській території, дбає про вас, буде розв’язувати ваші проблеми». Але разом із тим це питання затягування часу», – зазначив експерт.
Яцюк розповів, що минулого року Інститут водних проблем запропонував новий варіант водозабезпечення Маріуполя.
«Новий варіант – це перекидання стоку Дніпровської води через споруди головного Каховського магістрального каналу, оскільки там є водозабір на Бердянськ. До нього є водовід, і 72 км від Бердянська до Маріуполя можна було добудувати водовід. Це було б безпечно, економічно вигідно та там є водні ресурси. Але інших варіантів перекидання стоку практично, з економічної точки зору та з ресурсного забезпечення, не існує. Тому говорити про те, що зараз будуть вирішені ці проблеми шляхом перекидання стоку з Дону, це нереально та це ілюзія», – запевнив директор Інституту водних проблем.
Загроза катастрофи на півдні
Тим часом російські окупаційні сили затопили головну насосну станцію Каховського магістрального каналу. Про це 1 грудня повідомив депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань. За його словами, це загрожує тим, що південний регіон залишиться без зрошення, а Іванівський, Генічеський райони Херсонської області та частина Запорізької області – без питної води.
Як пише «Центр журналістських розслідувань», головна насосна станція, що розташована у селищі Любимівка на окупованій лівобережній частині Херсонщини, була затоплена внаслідок масованих обстрілів російськими військовими та підриву шандори Каховського магістрального каналу.
«На самій насосній станції великі пошкодження та відсутнє електропостачання, внаслідок чого припинене закачування води до русла магістрального каналу. Це загрожує повним припиненням постачання питної води до посушливих районів Херсонської та Запорізької областей, а також зупиненням подачі води для зрошення», – пишуть журналісти.
За їхньою інформацією, для точного розуміння причини та характеру всіх пошкоджень і їхнього усунення потрібен доступ водолазів до будівлі головної насосної станції.
Але російські окупанти вже давно не допускають до Управління Головного Каховського магістрального каналу його співробітників і розпустили всю охорону. Там перебувають бойовики угруповання «ЛДНР», а також призначене нове так зване «керівництво» каналу.
Директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Яцюк зазначив, що руйнування головної споруди Каховського магістрального каналу може призвести до «величезної інфраструктурної катастрофи» на півдні України.
«Вся інфраструктура соціальна, господарська, питного водозабезпечення Херсонської, Запорізької областей стане під загрозою. Я вже казав, що навіть Бердянськ і південь Запорізької області прив'язані до цього каналу. Це є джерело питного водозабезпечення багатьох населених пунктів Запорізької і Херсонської областей, тому тут дійсно можуть бути великі гуманітарні загрози для населення, оскільки не буде доступу не тільки до питної води, а й до будь-якої води, навіть технічної, та це буде гуманітарна катастрофа. Це єдине джерело води для півдня Херсонської області, частин Запорізької області,
для всього Приазов’я», – пояснив експерт.
Він додав, що у випадку руйнування споруд Північно-Кримського каналу, той теж може втратити свою функціональність.
«Будь-які руйнування тієї ж головної споруди – це головна загроза. Це призведе до того, що канал перестане функціонувати як канал, тому що не зможе потрапляти вода з водосховища та не зможе виконувати свої головні функції», – каже Яцюк.
«Також до цього каналу прив’язані великі площі зрошення в Херсонській області, зокрема знамениті рисові системи. Тому тут також великі загрози для функціонування зрошуваного сільського господарства. В порівнянні з головним Каховським магістральним каналом, Північно-Кримський канал є джерелом водних ресурсів, яке розв’язує проблеми водозабезпеченості частини Херсонської області, Автономної Республіки Крим», – зазначив експерт.
24 лютого голова міста Таврійськ Каховського району Херсонської області Микола Різак повідомив, що російські військові захопили головну будівлю Північно-Кримського каналу та Каховську ГЕС у Херсонській області. Тимчасова дамба та автомобільний міст – зруйновані. Таким чином дніпровська вода з Херсонської області пішла до окупованого Криму.
За даними Державної екологічної інспекції, станом на літо 2022 року сума збитків за самовільне використання Росією водних ресурсів України складає 32 млн 628 тисяч 960 гривень на добу.
