В якості тактичних резервів в Сватівському районі оборони противник розгорнув та утримує наступні сили та засоби:
— район с. Ягідне — до мсб 345-го мсп ТрВ, причому, командування противника постійно підкидає туди дрібні підрозділи «мобіків» (по роті, по взводу), час від часу зведені групи зі складу цього підрозділу висуваються на передній край.
— район с. Сторожівка — до тр 10-го тп 6-ї мсд 3-го АК, від 6-и до 10-и танків, які періодично виїзжають «постріляти» на передові позиції у бік Коломийчихи.
Тепер, район Нижньої Дуванки та Покровського.
— район с.Преображенне — 2-га БТГр 26-го тп 47-ї тд 1-ї гв. ТА — на відновленні, саме у її склад у випадку надходження нової техніки поступає основна частина поповнення важкого озброєння (в першу чергу — танків).
— район безпосередньо м. Сватове — тут розгорнуто два достатньо цікавих підрозділа — «зведений штурмовий загін» 6-ї омсбр 5-ї ЗВА під назвою «Ветеран» (наскільки я зрозумів, це така собі «елітна шняга» з тих, хто «вижив під Ізюмом і Лиманом», а також інших «заслужених ветеранів боротьби з бІндероФцамі», загалом — десь до півтора роти),
а також — стрілецкий батальйон 115-го сп МР 1-го АК. Протягом останнього часу російське командування докладає певних зусиль, аби перетворити цей стрілецький батальйаон у мотострілецький, поки, то відбувається достатньо повільно.
— у районі Нижньої Дуванки розгорнуто, принаймні 2 батальйона — мсб 1486-го мсп ТрВ й 2-й «загін» БАРС тієї ж 47-ї тд 1-ї гв. ТА. Якщо по відношенню до першого підрозділу існують питання, щодо його рівня боєздатності (через ступінь його оснащенності), то російські «барсікі» з 47-ї дивізії, цілком боєздатні.
— район південно-західніше Нижньої Дуванки — розгорнутий окремий 183-й мсб ТрВ — раніше, дуже активно використовувся у боях, зараз трохи відтягнули назад для поповнення.
— у самому Покровському зосереджені також 2 «кадрових» підрозділу — БТГр 25-ї мсбр 6-ї ЗВА та 2-а БТГр 54-го мсп 6-ї мсд 3-го АК. Обидва — більш-менш боєздатні, скоріш за все, являють собою «основний резерв» на напрямку північніше Сватове.
Ну й «в глибині» Сватівського угрупування — ще два важливих «резервних компонента» з розряду так званих «Териториальных войск» зс рф.
— в районі Малоолександрівки зосереджений окремий 1855-й мсб ТрВ — по суті, головна перевалочна «база» для російських «мобіків», яких направляють «під Сватове»
— та, безпосередньо, у Троїцькому — головні сили 348-го мсп ТрВ, наскільки я розумію, головне призначення цього полку й вищезгаданого батальйону — скласти основу нової лінії оборони, на випадок відходу російських військ з району Сватове.
Тепер подивомось, що безпосередньо оперує на Лиманському напрямку противника, тобто — у Кремінній та околицях.
— район с. Нововодяне — розгорнута 1-ша БТГр 252-го мсп 3-ї мсд 20-ї ЗВА. Понесла протягом останнього часу достатньо важкі втрати внаслідок свого «непереборного» бажання відбити у ЗСУ Макіївку та прорватися у Невське з півночі, противник вимушений постійно її поповнювати, щоб хоч якось забезпечити стікість своїх позицій південно-західніше Сватового.
— по дирекції Площанка — Красноріченське розгорнута так звана «основна тактична група військ», яка намагається не допустити подальшого просування ЗСУ в районі Червонопопівки й ЗА дорогу Сватове — Кремінна, нависаючи над неї з півночі.
У відповідності з цим завданням, ця шобла майже у перманентному режимі й намагається прорватися по 2-м основним напрямкам — від Площанки на Макіївку, а також з рубежу Площанка — Голікове в обхід Червонопопівки з півночі та західніше неї. Й, хоча, чисто візуально вона виглядає достатньо «грізною», в реальності то є справжній «зброд блатних та ніщих». 2-а БТГр (а скоріше напів-БТГр) 252-го мсп 3-ї мсд 20-ї ЗВА, мср БТГр 15-ї мсбр 2-ї ЗВА ЦВО (скоріш за все, це все, що власне й залишилось від цієї БТГр), ще одна мср, але вже зі складу 25-ї мсбр 6-ї ЗВА ЗВО, а також ще 2-ї мср зі складу 138-ї та 74-ї мсбр, 6-ї та відповідно 41-ї ЗВА.
Тобто, бачимо тут якесь, м’яко кажучи, досить дивне тимчасове тактичне формування, зібране, що називається, «по-ротно» не те, щоб з різних бригад, а й навіть з різних армій й навіть різних воєнних округів в обсягу 2.5 «умовно-розрахункових» БТГр.
Коментувати тут не має що. Очевидно, що зроблено це було поспіхом, не від «хорошого життя» й мабуть явно у розрахунку «швидко добитися потрібного результату». Але, не вийшло до р.Жеребець,
цей «збродний» кагал, так й не доповз.
Їдемо далі.
— район с.Кармазинівка — розгорнута 2-га БТГр 21-ї мсбр 2-ї ЗВА ЦВО; Намагається утримати, мабуть, найбільш загрозливу для Сватівського району оборони ділянку — рубіж Ковалівка — Кармазинівка.
— район с.Голікове — у якості «додаткового резерву для нарощування зусиль» розгорнуті — 1-ша БТГр 55-ї мсбр 41-ї ЗВА ЦВО та БТГр 201-ї ВБ (без мср) ЦВО: Наскільки я зрозумів, саме цим «силам» доручена відповідальна справа — якщо й не відкинути передові підрозділи ЗСУ від Червонопопівки, то принаймні, утримати її саму, нехай, навіть, шляхом лобових атак на саме село.
— p-н північно-східніше с.Макіївка — мсб 1452-го мсп ТрВ; 5-й загін «БАРС» 3-ї мсд 20 А 3ВО: Це «надійний цемент», який, за думкою російського командування, повинен надійно зв’язати тактичну групу, яка обороняється південно-західніше Сватове із тими, хто «ХерАїчною обороною» намагається утримати Червонопопівку та відкинути «злобних укропів» від дороги Сватове — Кремінна. Поки виходить не дуже, «злобні укропи» таки майже прорвалися до дороги.
— Район, власне с.
Червонопопівки. Тут обороняються — 2-га БТГр 752-го мсп 3 мсд 20 А ЗВО; 1-ша БТГр 54-го мсп 6-ї мд 3-го АК ЗВО; а також «ротна» група 13-го загону «БАРС» 2-ї ЗВА; Поки їм вдається утримувати північно-східну частину селища, але явно не на довго.
— за спинами цих гоблинів, в р-н східніше с.Червонопопівка (тобто, вже ЗА дорогою) розгорнуті — одна мср зі складу БТГр 35-ї мсбр 41-ї ЗВА ЦВО, такий собі «штурмовий загін» ПВК «Бахмут» (це ті самі «вагнери», але ті, які вижили зі складу розбитих підрозділів під Бахмутом), а також «полкова група» (треба розуміти у кількості — до батальйону) зі складу оп СпП «Ахмат» фсвнг. Розгортання цих підрозділів саме у цьому місце, навряд чи є випадковим. По-суті, вони «забезпечують стійкість» (принаймні, намагаються це робити) саме там, де передові підрозділи ЗСУ прорвалися найбільш східніше у всій північній Луганщині.
— у районі південно-західніше Червонопопівки обороняється ще одна мср БТГр зі складу 55-ї омсбр 41 А ЦВО; Це, по тверезій оцінці… фактично, гарантовані смертники. Звісно, чому і як я, з цілком зрозумілих причин, пояснювати не буду.
Тепер про тих, хто «у загальному плані» забезпечує стікість всього рубежу Сватове — Кремінна, тобто сили й засоби противника, зосередженні та розгорнуті на південь від Сватове в районі Мілуватка — Залиман — Красноріченське — Бараниківка.
Отже:
— в районі с.Мілуватка розгорнута — БТГр 15-ї мсбр. (без мср) 2-ї ЗВА ЦВО;
— в районі с.Красноріченське — 1-ша БТГр 237-го тп 3-ї мсд 20-ї ЗВА ЗВО; а також — повнокмплектна БТГр 80-го тп 90-ї тд ЦВО;
— у с.Залиман — зосереджена 1-ша БТГр 21-ї мсбр 2-ї ЗВА ЦВО (також повнокомплектан); і усі три батальйони 1234-го мсп ТрВ 57-ї мсд ТрВ;
— в районі с. Бараниківка — 2-а БТГр 237-го тп 3-ї мсд 20-ї ЗВА.
За всіма ознаками, це й є «головна надія (резерв)» всього Старобільського напрямку. Принаймні, тут противник має до 80-85 танків (по іншим данним, навіть до 110-120 одиниць) та не менш ніж втричі більше інших ББМ. Також, очевидно, що тут зосереджені основні його боєздатні підрозділи, в основному зі складу 3-ї мсд, посилених підрозділами 90-ї тд (ага, той самій, «з під Броварів») та 41-ї ЗВА.
Треба розуміти, російське командування вибрали цей район для розгортання своїх головних резервів не випадково.
Адже, звідси достатньо зручно й швидко їх можливо ввести у бій, як у напрямку північно-західніше Сватове, так й південніше його, саме у напрямку, де зараз ситуація для противника суттєво загострилась.
Тому, є сенс подивитись на те, що зараз робиться у районі власне Кремінної та її північних та західних околиць.
— в районі с.Новокраснянка, противник розгорнув — БТГр 30-ї мсбр 2-ї ЗВА ЦВО; Головне її призначення — не допустити прориву передових підрозділів ЗСУ північніше Кремінної, якщо Червонопопівка, Піщане, Житлівка послідовно будуть звільнені українськими військами. Я впевнений, якщо наші війська на цій ділянці таки повноцінно вийдуть на дорогу Р-66 й займуть її на цьому відтинку, то ця БТГр противника обов’язково їх контр-атакує. Вона достатно тривалий час перебувала у резерві, була свого часу поповнена та доукомплектована, тому рівень її боєздатності цілком достатній для виконання цього завдання.
Тепер про тих, хто «рветься на Лиман», точніше «рваВСЯ».
— майже «на вістрі» цієї пародії на наступ, в районі невеличкого с.Кузьмине розгорнута — 1-ша найкраще оснащена та укомплектована БТГр 488-го мсп 144 мсд 20 А ЗВО.
Головне її завдання, ще до недавно було — прорватися до рубежу Торське — Ямпіль, для чого вона, за моїми підрахунками не меньш як 7 раз намагалася атакувати наші передові позиції (останні 2 рази, навіть, при підтримці десантно-штурмової роти). Усе безрезультатно, далі Діброви просунутись їм не вдалося.
— В районі західніше с.Житлівка обороняються — одна мср зі складу «зведеної» БТГр 201-ї ВБ ЦВО, а також мсб 1-ї «славянської» омсбр 1-го АК, який зняли з під Донецька (р-н Опитного — Водяного) й пригнали аж сюди. Скоріш за все, найближчим часом, уся ця «понтовая» донецька гоп-компанія буде вимушена відбігти ЗА Житлівку.
— поперед основної ударної групи 144-ї мсд противника у бік Лиману, в районі с.Діброва — російське командування жене тих, кого «не жалко» — «чмобіків» з групи 20-го загону «БАРС'» 144-ї мсд 20-ї ЗВА ЗВО, а також наловлених луганських чоловіків з 2226-й сб МР 2-го АК; Головне призначення — вскривати систему оборони передових підрозділів ЗСУ та виматувати нашу оборону безперервними атаками.
— у районі південно-західніше, західіше та у самій Кремінній розгорнуті наступні сили та засоби — БТГр 254-го мсп 144-ї мсд 20 А ЗВО (ага,
ті самі, які «пили сечу та їли кору дерев», точніше її залишки); 16-й загін «БАРС 2-ї ЗВА, 208-й сп MP 2-го AK; 2716-й сб MP 2-го AK; 246-й сб MP 2-го АК: Скоріш за все, окрім залишків 254-го мсп 144-ї мсд, решта підрозділів, з числа різноманітного «мобілізаційного резерву» підготовлена російським командуванням задля «заклання у наступі».
За певними ознаками, пару днів назад передові підрозділи 144-ї мсд, які складали основну ударну силу тактичної групи, що була спрямована російським командуванням по дирекції Торське — Зарічне — Лиман, були вимушені перейти до оборони. Адже ні до Торського, ні до Серебрянського лісництва, вони так й не прорвалися, але втрати понесли відчутні.
Окремо слід сказати про те, що це не повний перелік сил та засобів противника, які оперують на Старобільському напрямку (тобто у північній частині Луганської області). Я тут не вказав артилерійські підрозділи противника (загальні данні про них наведені у попередньому посту про цей напрямок). А також не згадав ще про два факта.
— Протягом попереднього тиждня, на цей напрямок прибули сили та засоби російських ПДВ, до 3-х БТГр\зведених батальйонів, зі складу 76-ї дшд та 106-ї пдд. Вони окремими підрозділами — до роти, вже введені у бій.
— А також про перекидання сюди з півдня окремих додаткових загонів пвк «вагнер» — загалом, до батальйону. Очікується, що найближчим часом, вони також будуть введені у бій, ймовірно в районі Житлівка — Червонопопівка або у напрямку на Торське.
Координатор групи “ІС” Костянтин Машовець Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter, а також на наш канал в Telegram. Разом до Перемоги!
