Естонська розвідка не відкидає, що Росія може врешті-решт змусити Білорусь ввести війська в Україну. Однак це не матиме суттєвого впливу на перебіг війни, ідеться у щорічній доповіді Служби зовнішньої розвідки Естонії, опублікованій 8 лютого.В естонській розвідці зазначають, що, незважаючи на тиск президента РФ Володимира Путіна, Збройні сили Білорусі не втручалися у військові дії в Україні і не бажають цього надалі.
"Війна непопулярна у білоруському суспільстві, і повідомлення про великі втрати на фронті підкріплюють це ставлення. Білоруські Збройні сили переважно спираються на призовників, і скерування їх на війну загрожувала б стабільності режиму. Частка професійних (контрактних) військовослужбовців менша, ніж у ЗС РФ; підготовка та обладнання досить погані", ідеться у доповіді.
До того ж самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко не може бути впевненим, що у разі скерування в Україну його контрактники не дезертирують і не приєднаються до білоруських добровольців, які воюють на боці України, наголошують в естонській розвідці.
Окрім того, оголошення мобілізації в Білорусі становить ще більші ризики для безпеки режиму призвані до зброї можуть обернутися проти Лукашенка, додали у розвідці.
Водночас у відомстві не відкидають, що Лукашенко, зрештою, буде змушений ввести війська в Україну, якщо тиск Кремля стане надто сильним.
Але навіть у разі нового наступу РФ із території Білорусі естонська розвідка прогнозує великі втрати РФ через низьку мотивацію російських мобілізованих та готовність України до наступу з півночі.
"Участь білоруської армії в українському конфлікті була б політичним жестом, який не має суттєвого стратегічного впливу на події на місцях. Однак це однаково зв'яже частину сил України", підсумували у документі.
