Російські повітряні кулі спровокували повітряну тривогу 15 лютого, а також були помічені 12 та 14 лютого по Україні та змусили попрацювати ПВО.
Навіщо вони літали та яку загрозу можуть нести, читайте далі.
Що літало
Росіяне запустили на територію України повітряні кулі (аеростати) з ймовірними кутовими відбивачами та певним розвідобладнанням.
Українські джерела повідомляють, що загрози повітряні обʼєкти не несуть.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив, що повітряні сили сканують небо України і ведуть радіолокаційну розвідку простору.
За оперативною інформацією над Київщиною було виявлено 6 повітряних цілей.
Навіщо ППО
Юрій Ігнат під час телемарафону зазначив, що вітчизняні радіотехнічні війська несуть чергування 24 /7. Вони «бачать» ці аеростати над всією територією України, а також за її межами.
«Противник хоче, щоб наші ППО витрачали на ці повітряні кулі боєприпаси, вартість яких у порівнянні з іншими ворожими БПЛА досить невелика», — пояснив Ігнат.
Аеростат з кутовим відбивачем (Фото Реальний Киев)
Своєю чергою тривога оголошується у всьому регіоні, оскільки українська авіація і сили ППО працюють по всіх цілях ворога «на знищення».
Тому ці заходи обов’язково потрібні, аби у разі ураження повітряних цілей ніхто не постраждав від їхніх уламків.
Збитий 15 лютого російський аеростат з кутовим відбивачем для виявлення активних РЛС (Фото Новини Збройних сил)
Що, звідки та куди летіло
Провідний інженер КПІ ім. Ігоря Сікорського, експерт із проєктування та застосування апаратів легших за повітря, Микола Миронов, проаналізував наявні фото збитих (або просто впалих) аеростатів із відбивачами. Ось його висновки.
Микола Миронов, експерт із проєктування та застосування апаратів легших за повітря
Якщо це правда, ми бачимо радіозондову оболонку з прикріпленим до стропи кутовим відбивачем.
Якщо залишки латексу зважити, можна прикинути вагу (і відповідно ТТХ) оболонки.
Латексна оболонка не здатна до дрейфу на стабільній висоті: вона роздувається доки не лусне.
Відповідно, щоб її запустити «на дальність», необхідно заповнювати газом по малої скоропідйомності. На розрахунковій висоті вона лопається. Ми не знаємо на якій висоті їх виявили/супроводжували. Навскидку (латексу ніби не надто багато), стеля кілометрів двадцять.
Але оскільки їх збивали, найімовірніше нижче.
Для латексних аеростатів дальність дуже обмежена, якщо політ має бути більш-менш прогнозованим,кілометрів 200-300* і можливість досягнення мети повністю визначається напрямом та силою вітру (це все прораховується). Точність виведення на ціль — коло радіусом 10 км на 100 км. Тобто, якщо пускаються на 200 км, при осудному прогнозі вони потраплять у коло радіусом 20 км.
* Окремі випадки по дальності не беруться до уваги. Цю штуку може затягнути, наприклад, у грозову хмару і віднести на тисячу км.Політ міг припинитися, як я вже писав, коли на розрахунковій висоті оболонка луснула і відбивач перейшов до падіння. Якщо по ньому стріляли, я не знаю, чи повинні бути помітні ураження (може боєприпас розірвався на деякій відстані).
Чим загрожує
Військовий експерт Defence Express Іван Киричевський в ефірі телеканалу «Еспресо» проаналізуав, чи можуть аеростати використовувати для завдання ударів по цивільним чи військовим цілям або обʼєктам інфраструктури.
«Агітаційна авіабомба має скидати листівки, але росіяни можуть прикріпити туди якусь малу авіабомбу», — акцентує експерт.
За його словами, аеростати — наступний крок, зроблений росіянами, після того, як вони зрозуміли, що їхні крилаті ракети безсилі проти української ППО.
Іранські безпілотники Shahed почали застосовувати, намагаючись знизити поріг, але украхнські зенітники їх збивають вже навіть коли вони літять, як великими, так і малими групами.
Киричевський пояснив, що тепер росіяни намагаються випробовувати українців цими аеростатами на міцність та промацати, чи можна буде такі повітряні кульки застосовувати для атак або на цивільні, або на військові об'єкти.
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Кажуть, що атаки іранських дронів можуть стримати аеростати. Розбираємось, чи справді дирижаблі — надійний захист від «Шахідів»
По темi
Кажуть, що атаки іранських дронів можуть стримати аеростати. Розбираємось, чи справді дирижаблі — надійний захист від «Шахідів»
Повітряні війни. Збитий американцями аеростат: китайський шпигун чи вчений? Навіщо літав і що це означає для повітроплавання
По темi
Повітряні війни. Збитий американцями аеростат: китайський шпигун чи вчений? Навіщо літав і що це означає для повітроплавання
