Хоча після місяців запеклої боротьби за Бахмут здавалося, що вони досягають кульмінації, і російські війська наблизилися до його взяття, українці показали, що ще не готові здавати місто.
У суботу 4 березня українські десантно-штурмові бригади пішли в атаку, і сотні військових приєдналися до контрнаступу, атакуючи з землі та обстрілюючи позиції росіян артилерією з навколишніх пагорбів, пише The New York Times.
Українська армія обіцяє втримати Бахмут
Українське командування визнає, що їхні сили в Бахмуті все ще стикаються з ризиком оточення, але бої на вихідних показали, що військові тримають місто.
Ще до того, як Україна посилила атаку на росіян на вихідних, її сили рушили, щоб відбити російські війська від останньої головної магістралі до міста, пише видання.
Це зберегло як лінію постачання, яка допомагала українським солдатам стримувати російський наступ протягом місяців, так і шлях виходу, якщо вони все ж вирішать відступити.«Я впевнений, що Бахмут вистоїть, — наголошує командир зведеної тактичної групи, зо веде бої у місті, полковник Євген Межевікін. — У нас достатньо сил,
щоб відкинути ворога від цього міста, але це залежить від завдань командування — чи то щодо утримання міста, чи то щодо нанесення максимальних втрат ворогу».
Чому Бахмут став визначальним моментом війни
На думку американських журналістів, сам Бахмут, місто з довоєнним населенням 70 тис. жителів, не має великого стратегічного значення. Це місто просто стало наступним на лінії вогню російського наступу з метою захоплення східної Донецької області.
Проте битва за місто перетворилася на визначальний момент війни як для російської, так і для української армії. «Це вже не боротьба за Бахмут: це марафонське змагання, щоб побачити, яка армія здолає іншу», — вважають автори матеріалу.
Росія кинула десятки тисяч щойно мобілізованих військ у величезний наземний штурм, щоб взяти місто простою силою вогню та живої сили.
Україна, зі свого боку, використовувала всі тактики, напрацьовані протягом року повномасштабної війни, щоб утримати позиції та завдати максимальних втрат окупантам, часто воюючи від хати до хати в районах розбитих будинків і низькорослих дерев.
Останніми тижнями українські війська були послаблені, в тому числі, через кілька тижнів морозу та початок грязьового сезону. Тим не менш, бої тривають.
