Про черговий випадок свавілля окупантів розповіли жителі Мелітополя. Чоловіка забрали просто за те, що він, перебуваючи на подвір'ї, голосно висловив упевненість у швидкій перемозі України.
Забрали за слова!
Цю історію з життя в окупації розповіли самі мелітопольці:
- П’ятиповерхівка на Брів-ла-Гайард. На лавочці сиділи чоловіки. Розпивали пиво. Можливо, навіть, вони не з нашого будинку. Але розмовляли доволі гучно. Один іншому казав, що вже через кілька місяців в Мелітополі знову буде Україна..
Після фрази про перемогу України не минуло і півгодини – а до вказаного будинку вже під’їхали представники так званої «раша поліції»
- Чоловіків скрутили, заштовхали в салон і повезли в невідомому напрямку. Навіть нічого не пояснили. Дуже сподіваюся, з тими чоловіками все добре буде. Максимум, що зроблять, - відлупцюють. Головне, щоб не забили до смерті"
Далі очевидець даної події висловлює свої підозри відносно цього незаконного затримання.
- Грішити не маю права. Та в цей час на 1-му поверсі було відчинене вікно квартири нашої старшої. Можливо, то вона "стуканула"...
Це твердження недалеке від істини: щодо подібних «старших по будинку» та «квартальних» ми вже писали. Багато хто з них залюбки пішов на службу до окупантів і почав направо і наліво здавати рαшиcτам своїх земляків із проукраїнською позицією, залякувати людей, або й просто торгувати майном із тимчасово залишених квартир.
Тепер щодо змальованого випадку.
Ця страшна фраза "на підвал"
Із того часу, як у Мелітополі почав панувати русскій мір, з’явилася і швидко стала загально уживаною фраза «на підвал». На підвал завозили всіх, хто не сподобався окупантам. Дана пошесть зачепила не лише патріотів – у катівні завозили навіть лояльних россії підприємців та кримінальних авторитетів.
Так, підвалу не оминув відомий у Мелітополі злодій Павло Харєбов, більш відомий за прізвиськом Паша Осетин. За компанію з ним окупанти заарештували ще трьох членів банди Осетіна.

Хоча Павло Харєбов намагався стати у нагоді «асвабадітєлям» із самого початку окупації Мелітополя. З усього місцевого криміналітету Осетін виявляв найпалкіше бажання співпрацювати з росіянами, розраховуючи вибитися в люди і зайняти більш високе становище у кримінальному світі.
Починав із «служби» Мурату Саїдову - "смотрящєму" по Запорізькій області від Кадирова.
Здавали мелітопольців «на підвал» не тільки скажені квартальні – до цієї справи залюбки залучилися і рядові містяни. Наприклад, із рαшиcτами плідно співпрацювали студенти фейкового вишу, МГУ імені Макаренка.

А катування – то це взагалі для окупантів улюблена справа. Яким із задоволенням займались деякі місцеві зрадники-збоченці – такі, як, наприклад, Вадим Міхєєв
Після окупації Мелітополя переселенеуь із Єнакієво пішов працювати на рαшиcτів. За що ті організували Міхєєву (на фото справа) карколомний кар’єрний зліт – зрадник із водійського сидіння гауляйтерки Мелітополя Г. Данильченко одразу перескочив у крісло начальника вже згаданої «народної поліції».

«На підвалі» Міхєєв особисто катував людей, а також віддавав накази щодо застосування тортур своїм підлеглим, як правило, таким самим відморозкам, яким був їхній начальник. Але згодом садист проворувався і окупанти вигнали його з поліції.
Русскій мір – це суцільне насилля, ідеологічний морок і повна відсутність надії на мирне цивілізоване життя.