
EPA Умань - 20 загиблих, Запоріжжя – 13 загиблих, Дніпро – 46 загиблих… За минулі чотири місяці випадки російських ударів по житлових багатоповерхівках в Україні стали системними. Що це – нова тактика терору Кремля чи недбалість його військових?
З початку повномасштабного вторгнення російська армія не гребувала бити артилерією і ракетами по цивільних обєктах: школах, лікарнях, дитсадках… Під нищівні удари потрапляли торгові центри, ринки і заводи.
Деякі свої атаки, наприклад, на школи чи гуртожитки біля лінії фронту російське міністерство оборони пояснювало "перебуванням там українських націоналістів".
Але з початку цього року під ракетні удари все частіше почали потрапляти житлові будинки. До того ж, не лише біля лінії фронту, але й у глибокому тилу.
Так, вдень 14 січня російська надзвукова ракета Х-22 врізалась у багатоповерхівку в житловому кварталі Дніпра. За офіційними даними, загинули 46 мешканців будинку, ще 75 – отримали поранення. Серед жертв – три дитини.
- "Ти був найкращим татом". Історії мешканців будинку, зруйнованого російською ракетою в Дніпрі
що не має засобів ППО, щоб збивати ракети такого типу, які є вкрай неточними і були створені для ураження кораблів у відкритому морі. Москва свою вину не визнала.

Reuters Від удару по багатоповерхівці в Дніпрі загинуло майже півсотні цивільних Речник Кремля Дмитро Песков заявив, що РФ не била по житловому будинку в Дніпрі, а його руйнування начебто зумовлені діями української протиповітряної оборони.
"Російські збройні сили не завдають ударів по житлових будинках чи об'єктах соціальної інфраструктури. Удари завдаються по військових цілях, очевидних чи замаскованих", – наголосив він.
У березні під ракетні атаки росіян потрапив ще один обласний центр – Запоріжжя. Це місто перебуває лише за 30 км від району бойових дій, тому війська РФ можуть завдавати удари менш далекобійними і менш точними ракетами С-300. Вони взагалі були створення для ураження повітряних цілей противника, але з початку війни Москва масово застосовує їх для ударів по наземних цілях.
На початку березня ракетна атака РФ зруйнувала 5-поверховий будинок, загинули 13 цивільних. Вже 22 числа цього ж місяця ще одна російська ракета влучила прямо в балкон багатоповерхівки в спальному районі міста.
Загинув один мешканець дому, 34 отримали травми.
- Мить удару по багатоповерхівках у Запоріжжі

Reuters Наслідки російської атаки на житлові масиви Запоріжжя 22 березня Місто Миколаїв потрапило під удар 27 квітня. Знову ракета влучила в житловий будинок, від ударів крилатих ракет "Калібр" постраждало 23 цивільних, одна людина загинула.
Ще одна потужна ракетна атака відбулась в ніч на 28 квітня. Від влучання російської ракети Х-101 був знищений цілий під'їзд житлового будинку в Умані на Черкащині. Загинуло щонайменше 20 людей, серед них троє дітей.
- "Один під'їзд просто склався, всюди кричали люди". Очевидці про ракетний удар по Умані
Міноборони РФ в своїй заяві наголосило, що ракетний удар високоточною зброєю був завданий по "пунктах тимчасової дислокації підрозділів резерву ЗСУ".
"Мета удару досягнута. Усі призначені об'єкти вражені. Висунення резервів противника до районів бойових дій припинено", – йдеться в ній.
Свою роботу міністерство також проілюструвало картинкою із запуском ракети із написом "Точно в ціль".
Вочевидь, саме багатоповерхівку в житловому районі тилової Умані РФ вважала "пунктом дислокації", а його мешканців – "резервом ЗСУ".

міноборони РФ Цю картинку міноборони РФ розмістило в своїх соцмережах 28 квітня, вочевидь, демонструючи, що ракетний удар по Україні "влучив точно в ціль". Для чого Росія б'є по житлових будинках? 
EPA Розбір завалів в Умані 28 квітня ВВС Україна звернулась до генерала у відставці Ігоря Романенка – експерта з питань протиповітряної оборони, колишнього заступника начальника українського генштабу – з питання, які цілі може переслідувати РФ, завдаючи системних ударів по житлових будинках українців? А також, чи може це бути простою недбалістю росіян чи неточністю їхніх ракетних систем?
Експерт звертає увагу, що останні атаки на житлові райони росіяни завдавали високоточними ракетами – "Калібр" і Х-101, а значить, говорити про "випадковість чи халатність" не можна. Ігор Романенко зауважив, що перед атакою відбувається розподіл цілей і, як він вважає, деякі ракети були націлені на військові об'єкти, а деякі – на цивільні.
"В даному випадку прорвалася одна з тих ракет,
які були націлені на будинки. Саме націлені, а не випадково влучили. Тому що наголошую ще раз, це високоточна зброя".
Чому РФ обирає цілями житлові будинки? Ексзаступник начальника генштабу вказує на те, що запаси високоточної зброї в росіян стрімко закінчуються, а виробляти нові ракети їхня промисловість не встигає. Тому так вони, можливо, намагаються меншою кількість ракет отримати більший ефект, навіть за рахунок терору цивільних.
Особливо важливо отримати такий "пропагандистський ефект" перед очікуваним контрнаступом ЗСУ і "сакральним" для Кремля святом 9 травня, вважає генерал.
"Чому по житлових будинках завдають удари? Тому що треба Росії якось впливати на ситуацію і якщо на полі бою вони цього зробити не можуть ефективно, то застосовують тиск на громадян пересічних".
"Вони аналізують, що один з принципів ведення війни – це постійний вплив на противника, – вказує Романенко. – Це може бути вплив на війська, але може бути і на цивільне населення держави-противника".

уніан Генерал Романенко відповідав за ППО на посаді заступника начальника генштабу ЗСУ в 2006-2010 роках Як діяти Україні в такій ситуації? Генерал Романенко бачить вихід лише у посиленні української ППО, зокрема і за рахунок отримання західних винищувачів.
Також ЗСУ необхідна більша кількість сучасних зенітно-ракетних комплексів і засобів РЕБ (радіоелектронної боротьби).
Відповіді на питання, чому західні союзники досі не надали Києву сучасну авіацію, військовий експерт не має. Особливо враховуючи, що достатня кількість одиниць такої техніки присутня в запасі у цих держав.
"Для них це (надання винищувачів) – "червона лінія". От вони, можливо, зараз кров'ю українців більш жирно намалюють цю "червону лінію" і справа зрушиться з місця. А потім будуть казати: так, мабуть, треба було раніше надати".