Росія використовує комплекси радіоелектронної боротьби "Борисоглєбськ-2", але дрони змусили прибрати їх з фронту. Про особливості цієї техніки військовослужбовець Збройних сил України Сергій Флеш розповів у Facebook.
"Борисоглєбськ-2" — це російський автоматизований комплекс на гусеничній платформі МТ-ЛБ, призначений для радіоелектронного придушення супутникового зв'язку та радіонавігаційних систем. Він є спадкоємцем радянського комплексу "Мандат", який доопрацювали у Росії, Україні та Білорусі. В комплекс входять пункт управління Р-300КМВ та окремі машини з радіостанціями: Р-378БМВ, Р-330БМВ, Р-934 БМВ та Р-325УМ, а також дизельні генератори. Повний комплект складають дев'ять машин із різним набором обладнання.
За часів СРСР усі війська користувалися частотами до 1000 МГц, тому достатньо було придушити лише їх, але радіостанції ультракоротких хвиль (УКХ), безпілотники та мобільні телефони змусили військових розширити діапазон. Зокрема, росіяни навчилися працювати в діапазоні до 2000 МГц, що дозволяє "Борисоглєбську" пеленгувати та "глушити" всі УКХ-станції,
включаючи радіостанції із псевдовипадковою перебудовою частот, мобільні телефони, GPS, крилаті БПЛА.
За оцінкою Сергія Флеша, російська армія залишила не більше сотні комплексів "Борисоглєбськ-2", близько десятка вона втратила на війні в Україні. Гусеничні машини виявилися дуже вразливими перед безпілотниками, тому ЗС РФ більше не застосовують їх на передовій.
"Ось так в один момент, масовий розвиток БПЛА перевернув всю військову стратегію, включаючи застосування техніки РЕБ", — заявив військовий.
Раніше віце-прем'єр-міністр України Михайло Федоров назвав "Борисоглебськ" одним із найнебезпечніших комплексів РЕБ Росії Він може в автономному режимі виконувати одночасно до 30 бойових завдань.
Нещодавно OSINT-спільнота Molfar підрахувала, що з початку повномасштабної війни Росія втратила 133 комплекси РЕБ та РЛС на загальну суму $1 мільярд у тому числі 10 комплексів "Борисоглебськ". Вони були знищені, пошкоджені чи захоплені українськими військами.
