Десантник-артилерист Юрій з окремої аеромобільної бригади ДШВ ЗС України разом зі своїм підрозділом неодноразово знищував техніку окупантів на великих дистанціях від своїх позицій. Цілями гармашів-десантників були й укріпрайони та жива сила противника. Спогадами про свою участь у бойовому застосуванні 122-міліметрової гармати Д-30 він поділився із кореспондентом АрміяInform під час перебування у короткостроковій відпустці. Удома на нього чекали кохана дружина та двоє діточок.
— На жаль, строкову військову службу я не проходив. Тому з початку у війську мені було все не відоме, часом дивне. Однак, я розумів, що ці знання і навички є потрібними. Пройшов вишкіл в одному з навчальних центрів ЗС України й здобув фах артилериста. На фронт я потрапив у серпні минулого року. Перший бій наш підрозділ прийняв в районі населеного пункту Соледар на Донеччині. Піхотний підрозділ, який межував по фронту із нами на одному з флангів, по радіозв’язку запросив артилерійську підтримку. В їхній бік висунулися штурмові групи окупантів. росіяни намагалися наступати невеликими групами по 5 осіб,
які прикривали російські бойові машини піхоти, що були укриті в окопах. І за перші тридцять хвилин розрахунок нашої гармати їх знищив. Відстань до ворожої техніки була близько 7 кілометрів. Тоді наші снаряди лягали точно в ціль. Шансів вижити в екіпажів ворожих БМП не було. На відміну від росіян, ми вели прицільний вогонь по техніці та по бліндажах в районах скупчення живої сили. Тоді лише після декількох «пристрілок» з гармати наш розрахунок знищив три бронемашини. Згодом, як з’ясувалося, це були БМП-2. Я вже не кажу про знищені в тому бою мінометні розрахунки рαшиcτів, — пригадує Юрій.
Воїн-артилерист пригадує також й окремі аспекти бойового навчання, які глибоко йому запам’ятались. Зокрема, говорить про те, наскільки усвідомленим та відповідальним був його вибір стати на захист України.
— У мене була так звана бронь, адже працював у сфері газовидобування. Однак не міг залишитися осторонь, коли ворог руйнує наші міста і вбиває наших людей. Тому і вступив до лав ЗС України. Мій вибір з повагою сприйняли на роботі та в родині, — розповідає український захисник.
З фронту Юрій у складі групи воїнів-артилеристів вирушив на навчання за кордон, де вдосконалював майстерність за військово-обліковою спеціальністю.
— Ми проходили навчання у Великій Британії в спеціалізованій школі артилерії. Нас навчали іноземні офіцери одного з артполків армії його величності короля Карл ІІІ. Під час навчання ми опанували високоточні сучасні артилерійські системи, які дозволяють вражати цілі на великій відстані. Це хороший досвід, який нам дозволяє зараз уражати російські цілі за допомогою озброєння, яке надали Україні партнери, — зазначає воїн.
Після засвоєння навчальної програми під керівництвом іноземних інструкторів Юрій повернувся до України і зараз продовжує нищити російських окупантів на Бахмутському напрямку.
За допомогою сучасного озброєння та коригування артилерійського вогню за допомогою БПЛА підрозділ, в якому проходить військову службу Юрій, неодноразово влучними пострілами знищували ворожу техніку з першого пострілу. Це допомагає утримувати важливу ділянку фронту та вести штурмові дії з боку Сил оборони України.
— З моєї сторони це не популізм, але у всіх нас одна мета — прогнати окупантів з нашої землі. Тому, настрій у нас бойовий. Розумієте, ми ж десантники. Ніколи не здамося перед труднощами і ніколи не залишимо товариша в біді, — каже воїн.
Фото з архіву військовослужбовця
