Росія, ймовірно, сама влаштувала атаку на Кремль, намагаючись наблизити війну до внутрішньої російської аудиторії та створити умови для ширшої мобілізації суспільства, переконані аналітики Інституту вивчення війни.
У своєму зведенніза підсумками 4 травня вони називають кілька ознак того, що «удар БПЛА», у якому Москва звинуватила Україну, міг бути проведений самою Росією та «ретельно зрежисований»:
По-перше, російська влада нещодавно вжила заходів для посилення можливостей протиповітряної оборони Росії, зокрема в межах самої Москви. Тому вкрай малоймовірно, що два безпілотники могли пробитися крізь кілька шарів ППО та підірватися або бути збитими просто над самим Кремля — та ще й у спосіб, який гарантував вражаючі ракурси, вправно захоплені камерою. Раніше геолокаційно підтверджені зображення за січень 2023 року показали, що російська влада розміщує системи ППО Панцир під Москвою для створення декількох кіл ППО навколо міста. Тож удар, який би не змогли виявити і знищити такі засоби ППО, та щей націлений на так важливу ціль, як Сенатський палац Кремля, був би «значною ганьбою для Росії».
По-друге, «негайна, узгоджена та скоординована реакція» Кремля на інцидент свідчить про те, що напад було підготовлено всередині країни — так, щоб його очікувані політичні наслідки переважували б завдану Москві ганьбу [якщо вважати удар нібито українським, як стверджує РФ]. Тоді як після звинувачень Кремля офіційні відповіді російських чиновників дуже швидко згуртувалися навколо цього звинувачення. Однак якби атака безпілотників не була організована самою РФ, це було б несподіванкою, а офіційна реакція Росії, цілком ймовірно, спочатку могла б бути «набагато більш неорганізованою». Зокрема, раніше Кремль не зміг дати своєчасну та послідовну інформаційну відповідь на інші військові приниження, які не були створені не ним самим.
В ISW вважають, що Росія влаштувала цей інцидент незадовго до Дня Перемоги 9 травня, щоб представити війну своїй внутрішній аудиторії як екзистенційну. Кремль може використати удар, щоб виправдати або скасування, або подальше обмеження святкувань 9 травня — тобто вдатися до дій, які, ймовірно, посилили б інформаційні зусилля Москви видати війну в Україні як нібито пряму загрозу вшануванню Росією важливих для неї історичних подій.
Раніше ISW вже попереджав, що Росія вживає низку заходів, щоб представити війну в Україні як екзистенційну для та підготувати російське суспільство до ширшої мобілізації.
Деякі націоналістичні російські «воєнкори» схопилися за «удар БПЛА» по Кремлю як за привід для закликів до ескалації дій Росії у війні (хоча РФ не вистачає військового потенціалу для цього, констатують аналітики ISW). Водночас інші російські «воєнкори», в тому числі близькі до Кремля, розкритикували гучний резонанс у російському інформаційному просторі після «атаки» у Москві. Ці «воєнкори» виступили здебільшого проти військової ескалації у відповідь на тій підставі, що такий удар не змінив би оперативну чи стратегічну ситуацію на полі бою. Такі повідомлення від прокремлівських «воєнкорів» можуть підтвердити оцінку того, що метою цієї ймовірної «атаки під фальшивим прапором» була спроба виправдати посилені заходи мобілізації, а не будь-яку ескалацію.
Можливо, Кремль планує провести також інші операції «під фальшивим прапором» і посилити дезінформацію перед українським контрнаступом, щоб збільшити внутрішню підтримку війни, попереджають експерти ISW.
