Вода по годинах, заборона алкоголю та велика кількість російських військових – так скорочено обмалювали загальну картину в місті напередодні 9 травня жителі окупованого Бердянська, з якими поспілкувався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Ті, хто залишається в Бердянську не дуже охоче розповідають про буденне життя через небезпеку опинитися за ґратами в умовах жорсткого окупаційного режиму. У зв'язку із цим, з міркувань безпеки, співрозмовники просять не називати їхніх імен та прізвищ.
«Без свят та заборона алкоголю»
За словами містян, цього року в окупованому Бердянську не спостерігається активної підготовки до відзначення Дня перемоги. Про наближення 9 травня нагадують лише відповідні білборди.
«Напевно його (урочистостей та параду, – ред.) не буде, бояться різних «провокацій», не видно жодного руху з цього приводу взагалі», – каже одна з жительок міста.
Також бердянці розповідають, що російські військові перевдягаються у цивільне та намагаються загубитися серед місцевих: «Ходять у натовпі слухають, хто що каже. Багато військових із Чечні та Дагестану».
Напередодні 9 травня несподіваною новиною для містян стала заборона на продаж алкоголю.
Зокрема окупаційна влада заборонила реалізацію спиртних напоїв на всій захопленій військовими РФ частині Запорізькій області з 5 травня до 3 серпня.
«Вони до серпня заборонили вживання алкоголю і він повністю зник з полиць. Бо їхні військові пиячать як коняки і закуповують алкоголь ящиками», – розповів ще один місцевий житель.
«Проблеми з водою та ліками»
Населення Бердянська, як і рік тому, найбільше турбують побутові проблеми, які накопичуються унаслідок окупації.
Найбільш гостро стоїть питання із водопостачанням – вода подається з Бердівського водосховища за графіком. В певні години доби окупаційна влада оголосила про зниження тиску, і вода в багатоповерхівках не подається вище 3 поверху.
Ситуація із ліками та продуктами, а також цінами на них теж не поліпшується, стверджують жителі міста.
«До аптек не завозяться потрібні ліки. А ті ліки, які є, їх можна одразу на смітник нести. Після їхніх ліків люди намагаються лікуватися ще чимось іншим. Ціни помітно потихеньку зростають. Продукти несмачні», – поділилася одна зі співрозмовниць.
«Життя в страху»
Крім побутових та економічних труднощів бердянці скаржаться на те, що понад рік живуть у постійному страху. Тиск на цивільне населення та придушення свобод посилюються.
«Складно бути чимось задоволеним в окупації.
Ти постійно під дулом автомата. Постійно тебе можуть зупинити, перевірити телефон і ти не дійдеш до додому, а підеш «на підвал». Тобто ти ходиш і озираєшся, щоб не було нікого поряд, ти боїшся щось сказати, ти на півслові обриваєш з кимось свою бесіду та замовкаєш», – стверджує жителька міста.
«Особливо щільно», каже вона, слідкують за критиками окупаційної влади та Кремля.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Бердянськ перебуває в російській окупації з 27 лютого 2022 року.
Після окупації місто залишилося без газопостачання, є постійні перебої з мобільним зв’язком та інтернетом.
До Бердянська не пропускають українську гуманітарну допомогу, немає «зелених» коридорів для евакуації.
Місцеві жителі виходили на початку окупації на мітинги та демонстрували свою патріотичну позицію, поки окупанти не почали розганяти активістів.
