Вінничанин Михайло Калашніков рік був у полоні росіян. В нього були зламані ребра і перебиті ноги. Над ним та побратимами постійно знущались. Про це Вінниця.info розказав колишній полонений. Інколи, навіть родичам дзвонили і говорили, що їхні сини розстріляні. Та українські захисники витримали всі тортури і повернулись додому.
Відео, де Михайло їсть яблуко та дзвонить мамі, побачили мільйони людей в усьому світі. Вперше за рік він почув голос своєї мами, бо був в полоні. Михайло плакав, його матір від радості несамовито кричала у трубку телефону і повідомила радісну звістку - він став дядьком. Старша сестра народила племінницю.
Вперше за рік він з’їв українське яблуко. Каже, у полоні фруктів чи овочів взагалі не давали. Вся їжа – це три ложки каші. Тому смак яблука на волі пам’ятає досі.
Михайло мобілізований. В полон потрапив, коли міняли іншу бригаду. Росіяни їх оточили. Спочатку знущались, потім перевезли в колонію, у місті Кінешма, Іванівської області.
«Дуже там жорстоке ставлення до українців. Не люблять нас. Принижують українців. Вони нас, як націю не поважають.
Ми для них фαшиcτи, ми бандери. Ми для них не люди», - говорить Михайло Калашніков.
Над нашими військовими росіяни знущались, як хотіли.
«Били молотком по голові. Книжку прикладали до голови і били по ній молотком. По руках, по ногах, по ребрах били», - каже чоловік.
Їх били металевими палицями чотири рази на день. Не лікували, майже не годували. Михайло з побратимами не здавалися. Молились Богу і вірили, Україна їх звільнить. Зізнається, про обмін гадки не мав. Думав, перевозять в іншу тюрму. Поки не почув українську мову.
«Вже дізнався, коли почув такий щирий український голос військового українця: «доброго дня, вітаємо вас в Україні». Шок був. Емоції такі, що одразу не повірив. Передати це неможливо, - додає Михайло.
Мама Михайла показує дитячі фотографії сина. Каже, рік вона не жила, а існувала. Коли почула голос сина, не повірила, що він в Україні, хоч молилася днями і ночами.
«Я дуже молилася і боялася. Подумки говорила сину, щоб робив усе, що скажуть, лиш, щоб зберіг себе. Були такі моменти, що я жити не хотіла. В такі дні мене дуже підтримували сестра,
мама і донька», - говорить Людмила Калашнікова.
У візочку спить Власта, про яку Михайлу говорила мама по телефону, після обміну. Їй місяць. Вона народилась за два дні до звільнення дядька. Сестра говорить, була в пологовому, мама так кричала в трубку, що навіть спочатку не розібрала, що брат вже в Україні.
«Уже мама сказала, що я з Михайлом розмовляла. Я спитала, мама, що з ним. Де він? В полоні чи повернули в Україну? І вже потім я побачила відео з ним в інтернеті», - говорить сестра Михайла, Маргарита Стецюк.
Михайло каже, в російських тюрмах ще дуже багато наших військових. Що з ними, деякі рідні навіть не знають.
Зараз Михайло на реабілітації. Попереду довгі місяці лікування, але він планує повернутись до армії. Сестра каже, що візьме його за кума. Жартує: «то Власта його звільнила, щоб дядько став її хрещеним».
Нагадаємо, Михайло повернувся додому 10 квітня, коли визволили 100 захисників. На Великдень ще 130 захисників повернула Україна, а 6 травня в результаті обміну вдалося визволити з полону 45 українців
Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі –https://t.me/vinnitsa_info
Вінниця.info
