Навколо Бахмута українські піхотинці за підтримки артилерії та мінометників намагаються закріпити успіх на північній захід та південь від міської смуги.
Про це йдеться в репортажі ТСН.
Серед сонячного травневого дня тут зненацька і мало не щохвилини трапляються опади. Інколи вони поодинокі. Але найчастіше то – суцільна злива!
Відповідно, й більшість розмов на позиціях українських військових біля північно-західних околиць Бахмута – про специфічну погоду.
"Про опади! Про о-па-ди! Ха-ха-ха! Чому саме про погоду? Бо "Гради"! Ми рахуємо, не де, що "виходить", а – коли поряд "приходить". Коли поряд "приходи", то ми кажемо, що не дуже гарна погода у нас, опади", – пояснив один з українських бійців.
Ці опади різного калібру й потужності, та усі смертельного, московитського походження.
"Вони не знають, де, наприклад, гармата чи там САУшка. Ну будь-яке знаряддя стоїть – вони просто будуть "накривати", це весь квадрат", – каже український боєць.
За великим рахунком, кажуть мінометники 10-ої гірсько-штурмової, такі полювання з дистанції за далекобійними засобами ураження противника – половина теперішньої війни.
"Майже рік на Донецькому напрямку ми знаходимось – саме наша бригада, саме наш батальйон. Рахується – 100 метрів – це не прихід", – каже військовослужбовець 10 ОГШБр ЗСУ "Шкет".
Водночас мінометники твердять, що вони самі прагнуть кожну власну 120-ту покласти максимально точно.
"Коли по бліндажах парцюємо, по техніці, то стараємося. П’ять метрів – це в нас не влучив у ціль! Ми повинні влупити прямо в ціль! Набиваємо собі руку, щоб просто прямо влучати", – розповів військовослужбовець 10 ОГШБр ЗСУ "Артист".
За його словами, останні п’ять діб набивати руку доводиться по багато разів на добу.
"На знищення, на упередження, на все працюємо! Бах! Будь-яке зрушення,будь-який шурхіт – ми стараємося зразу знищувати його!" – каже "Артист".
"Коли при штурмі треба було хлопців прикрити, то наступ, техніка – все, шо може завадити нашим хлопцям, старалися знищити, щоб їм було легше піти далі", – додав захисник.
Коли побратими-піхотинці висунулись на штурм у бік Бахмута, було так, зізнаються мінометники 10-ки, що в’язати порохи на міни доводилося безупину. Стріляли, кажуть, боєприпасами з усього світу.
"Ну, практично з усього світу! Одного разу було, що на одній купі було – з дев’яти", – каже військовослужбовець 10 ОГШБр ЗСУ Володимир.
Міни виробництва дев’яти різних країн, що їх відряджали одну за одною українські мінометники у бік московитів, дозволили нашій піхоті відкинути ворога й закріпитися на вигідніших позиціях вздовж північно-західних околиць Бахмута. Та бойова робота на тому не зупинилась.
"Ми, як знову таки, артилерійський розрахунок мінометний, маленький артилерійський розрахунок, перемістилися вперед десь на два кілометри", – каже "Шкет".
Водночас кожен метр того переміщення відбувається під шаленим тиском, насамперед, ворожої далекобійної артилерії.
"Ми на позиціях наших мінометників хвилин 30-40, можливо,трохи більше. І в мене особисто складається враження, що не було жодної тихої хвилини! А вибухи лунають не просто вздовж, так би мовити, фронту, чи там на 100 чи 180 градусів – а просто навкруги! На всі 360!" – розповів кореспондент ТСН Олександр Моторний.
"Вони ж просто розізлилися, що ми їх штурмонули добряче, і давай починати! Зляться трішки. Ну нічого! Вони довго тут не протягнуть, я думаю. Ну доведеться попітніти, але рано чи пізно вони тут довго не затримаються!" – кажуть українські військові.
Читайте також:
- Шість годин пораненим із побратимами штурмував позиції ворога: доброволець вразив командира
- Екіпаж САУ врятував знімальну групу ТСН, авто якої застрягло в полі на найнебезпечнішому напрямку фронту під час бою
- Авдіївка чи не найдовше за війну потерпає від обстрілів: яким місто було до "руского міра"
Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber
