Сини Кiровоградщини вiддали свої життя за нашу країну.
Про загибель захисникiв повiдомили обласнi громади, iнформує Златопiль.
17 травня 2023 року, Захищаючи Україну від окупантів загинув –Сердюк Олександр.
Народився Олександр в селі Перегонівка, 19.05.1978 року. Навчався він в загальноосвітній школі села Перегонівка. Жив і працював в місті Умань. Первозванівська громада повідомила про загибель двох бійців.
Своє життя за Україну віддав житель с. Покровське Чепель Микола Миколайович. Народився 21 серпня 1984 року, загинув 13 травня 2023 року в районі населеного пункту Оріхово-Василівка Донецької обл. Своє життя за Україну віддав житель с. Бережинка Фабрицій Іван Іванович.
Народився 4 квітня 1995 року, загинув 4 жовтня 2022 року в районі населеного пункту Білогорка Береславського району Херсонської області. За Незалежність рідної Батьківщини, за нас із вами загинув – Бабін Михайло Михайлович 1998-го року народження.
День, час та місце прощання з Героєм буде оголошено згодом. Захищаючи країну від ворога, звільняючи рідну землю, загинув житель села Вільхове Пучик Сергій Миколайович.
Сергій Миколайович народився 3 вересня 1984 року у селищі Новгородка Кіровоградської області.
У 2013 році був активним учасником Революції Гідності, відстоював найважливіші цінності українців: гідність, свободу, незалежність та демократію. Після тих буремних подій переїхав до Вільхового. Надзвичайно добрий до всіх, трудолюбивий, товариський – таким Сергій Миколайович назавжди запам’ятається односельчанам.
24 лютого 2023 року Пучика Сергія мобілізували для виконання військового обов’язку. Олександрійська громада втратила героя – Олександра Систука.
Останній бій солдат прийняв під час виконання поставленого завдання у Бахмутському районі – 24 квітня.
Чоловіку було 48 років. У нього залишились дружина та діти. Фортеця незламності – місто Бахмут – стало містом, де обірвалося життя Героя, командира відділення другого інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу першого механізованого батальйону військової частини молодшого сержанта Юрія Васильовича Гордієнко.
Гордієнко Юрій Васильович народився 2 березня 1969 року в селищі Павлиш. Навчався в місті Кременчук в середній школі №28.
Здобувши середню освіту, вступив до професійно-технічного училища №22 та отримав професію оператора-налагоджувальника верстатів з програмним керуванням. Згодом став майстром виробничого навчання у професійно-технічному училищі №22. Пізніше працював на Кременчуцькому автомобільному заводі налагоджувальником.
У 1991 році Юрій Васильович одружився, в 1992 – народився син Денис.
Юрій Гордієнко був справжнім патріотом своєї Батьківщини, в 2015 році добровольцем вступив до славного полку «АЗОВ», воїни якого прославились незламністю та стійкістю. Щоб вступити до полку, бійці проходили нереальні випробування. Важко було не лише фізично, а й морально. Відслуживши за контрактом, повернувся до мирної праці – працював будівельником.
В квітні 2022 року знову добровольцем пішов захищати Україну. Захищав Ірпінь, Гостомель, Мощун. Був у Миколаївській, Запорізькій, Рівненській областях, а потім – в Бахмуті. В березні 2023 року Юрій Гордієнко був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Сталевий Хрест».
