Про це у свіжому звіті пише Інститут вивчення війни (ISW).
Зазначається, що знімки в ближньому інфрачервоному діапазоні (NIR), зроблені о 04:00 ранку 7 червня, показують, що затоплення серйозно порушує підготовлені російські оборонні позиції на східному (лівому) березі Дніпра.
Особливо це стосується російських позицій на першій лінії в Голій Пристані та Олешках. Різні джерела повідомляють, що Олешки, Гола Пристань, Козачі Лагері та Дніпряни майже повністю затоплені, а рівень води в деяких районах піднявся до висоти одноповерхового будинку.
Аналітики вказують, що повінь, ймовірно, погіршиться і ще більше змінить географію Херсонської області впродовж наступних 72 годин.
В ISW відзначають, що руйнування греблі КГЕС впливає на російські військові позиції на східному березі Дніпра. Повінь зруйнувала багато російських польових укріплень першої лінії, які російські військові мали намір використовувати для захисту від українських атак. Швидка повінь, ймовірно, змусила російський особовий склад і військову техніку в основних точках зосередження російських військ в Олешках і Голій Пристані відступити.
"Раніше російські війська використовували ці позиції для обстрілу міста Херсон та інших населених пунктів на заході (правому березі) Херсона. Речниця Південного оперативного командування Збройних сил України Наталія Гуменюк заявила, що російські війська передислокували особовий склад і військову техніку на відстань від п'яти до 15 кілометрів від зони затоплення, що вивело російські війська за межі досяжності артилерії деяких населених пунктів на західному (правому) березі Дніпра, які вони атакували.
Повінь також знищила російські мінні поля вздовж узбережжя, на кадрах видно, як міни вибухають у паводковій воді. Окупаційний голова Херсонської області Володимир Сальдо, однак, заявив, що руйнування КГЕС вигідне російській обороні, оскільки ускладнить просування українських військ через річку. Оцінка Сальдо ситуації ігнорує втрату першої лінії підготовлених укріплень Росії. Кількість російської важкої техніки, втраченої в перші 24 години після затоплення, також незрозуміла", – йдеться у звіті.
ISW не дає оцінок, чи намагалися ЗСУ перетнути Дніпро або з якою метою вони могли це зробити. "Але явне занепокоєння в російському військовому інформаційному просторі свідчить про те, що страх перед такою переправою і переконання, що вона вже відбувалася або була неминучою, був присутній у свідомості росіян, які уважно стежили за війною, незадовго до того, як дамба була зруйнована", – зазначають аналітики інституту.
