Із закликом "все для фронту" рαшиcτи організували людей з обмеженими фізичними можливостями шити тактичні носилки для вояків з обмеженими розумовими можливостями...
У мелітопольському товаристві інвалідів - нове заняття. "Небайдужі" люди сіли за машинки і вже понад місяць шиють тактичні носилки для поранених ворогів. Піднесено все це згідно з рαшиcτськими наративами, мовляв, поки хлопці б'ються "за батьківщину", у тилу їх готові забезпечити всім необхідним.
Про чергове заняття товариства інвалідів рαшиcτи традиційно зняли сюжет. Члени товариства інтерв'ю давали беземоційно і без відриву від виробництва, як зомбі:
- Займаємося ми цим понад місяць. Нам надійшла пропозиція. Нам допомагають "золоті руки ангела", це всеросійська волонтерська організація, вони нам дають стропи. Нам запропонували займатися такою діяльністю, ми погодилися, - знизуючи плечима, сказала одна з жінок.
Друга, не відводячи очей від шиття, віщала про "хорошу і потрібну" справу і мотивацію:
- Хочемо бути корисним суспільству, де ми потрібні, і де нас сприймають, - сказала пані.
Можливо,
у жінки коротка пам'ять, або вона лише нещодавно потрапила до Мелітопольського товариства інвалідів. Українська влада в Мелітополі завжди тримала руку на пульсі проблем людей з обмеженими можливостями. Спартакіади, проєкти, гранди, соціальні послуги, ярмарки.
Навряд чи інваліди в Мелітополі могли скаржитися на долю. Але, як то кажуть, раба гниє з голови. Керівник товариства, Альбіна Демидова, до війни була знатною підлабузницею міській владі, та після окупації мету підлесливості зрадила, а от своїм принципам - ні.
Однією з перших громадських діячок пані пішла на співпрацю з окупаційною адміністрацією. Люб'язно надала приміщення організації для роботи управління соцзахисту з оформлення російських допомог, організовувала черги. І донині Демидова є учасницею інформаційно-психологічних операцій російських пропагандистів, спрямованих на показ пропагандистських переваг "русского міра" по відношенню до України, через призму людей з інвалідністю.
Заради теплого місця в "русском мире" Демидова готова маринувати інвалідів на виставці, в'язати шкарпетки рαшиcτським воякам. Тепер, ось - носилки для солдафонів країни агресора. Те, що Демидова з її даром покірно плазувати, буде довго потрібна окупантам, ми не сумніваємося. А ось що робитиме голова-колаборантка після звільнення Мелітополя, дуже хочеться подивитися...
