2023 року черговий весняний призов на військову службу в Росії розпочався 1 квітня і завершиться 15 липня. Заявлена мета цього призову – 147 тис. солдатів, що на 13 тис.. людина більше, ніж рік тому. Незважаючи на систематичне невиконання планів набору терміновиків, підвищення планки говорить про гостру нестачу у агресора живої сили. Шляхом обману призовників Росія планує заткнути дірки у власній обороні.
З метою набору нових контрактників Міноборони РФ навіть скоротило термін початкових контрактів з двох років до одного та повністю скасувало вимогу про проходження військової служби за призовом та професійною освітою. Крім того, Міноборони намагається вербувати іноземних громадян.
Незважаючи на розрізненість даних про продовження набору контрактників, стає очевидним, що всі ці зусилля стикаються зі значними труднощами порівняно з довоєнними роками. Наприклад, “етиловий” Медведєв оприлюднив суперечливі статистичні дані останні кілька тижнів: 19 травня він заявив, що 117,4 контрактників і добровольців приєдналися до армії РФ; однак 1 червня він уже повідомив,
що з 1 січня по 31 травня до збройних сил успішно призвано понад 134 тисячі осіб.
Така надзвичайно швидка динаміка може бути пояснена тим, що всі російські контрактники, сержанти та унтер-офіцери, незважаючи на прострочені або закінчуються контракти, були змушені підписати нові контракти, щоб відповідати цифрам Міноборони противника. Для порівняння, за п'ять років, з 2017 по 2021 рік, чисельність військовослужбовців-контрактників у складі армії окупантів склала близько 400 тис.. людина. Абсолютна більшість із них відпрацювала лише один стандартний дворічний контракт і рідко укладала контракти на наступний термін.
Таким чином, регулярна щорічна ротація контрактників може бути оцінена в 150 тис. осіб.. Насправді реальні цифри можуть бути навіть вищими, якщо врахувати дослідження Росгвардії, яка стикається з тими ж кадровими проблемами, що й регулярна армія: 60% солдатів та 30% сержантів звільнилися з військової служби ще до закінчення свого першого контракту. Як наслідок, ротація контрактників практично заморожена, а новобранців гостро не вистачає. Цю ситуацію підтверджують дані з Ханти-Мансійського автономного округу,
де регіональна влада не може набрати достатньо контрактників, незважаючи на додаткові виплати з бюджету. Більше того, деякі дані вказують на той факт, що нещодавно завербованим контрактникам, наприклад, екіпажам танків, присвоюються інші обов'язки. Це також підтверджує значний дефіцит робочої сили, що зберігається.
Термін добровільної військової служби починається з трьох місяців, і Міноборони Росії змогло набрати у зв'язку з цим неабияку кількість особового складу. Проте станом на початок червня 2023 року, схоже, ідея залучення добровольців на короткостроковій основі та створення добровольчих формувань починає визнаватись неефективною, а можливо, такі зусилля були поховані міністерською бюрократією. Таким чином, нині ця форма найму більше не пропагується.
Водночас керівництво армії агресора веде роботу з включення та постановки під свій контроль різних груп найманців, які нині контролюються іншими політичними акторами, у тому числі чеченськими формуваннями Кадирова та вагнерівці Пригожина.
Таким чином, за наказом Шойгу, учасники цих організацій до 1 липня мають підписувати добровольчі контракти з Міністерством оборони..
Зі свого боку, Кадиров уже підписав зазначену угоду, а Пригожин залишається категорично проти такої домовленості.. Правду кажучи, ці дії свідчать про міжелітну і міжвідомчу боротьбу, що триває всередині російського військового апарату, а також про бюрократичні ігри влади та контролю над ресурсами, типові для авторитарних режимів у часи турбулентності.. На поточну призовну кампанію Східний військовий округ закликав 5,5 тис. із запланованих 10 тис. осіб, а деякі частини Центрального військового округу отримали трохи більше ніж 50% очікуваних новобранців.
Таким чином, можна підрахувати, що за квітень і травень 2023 року було покликано від 75 тис.. до 80 тис. солдатів з оголошеної мети до 147 тис. осіб. Зрештою Кремль стикається з проблемою, що на набір 45% від запланованої кількості призовників залишається всього один місяць.
І навіть якщо ця мета справді реалізується, російському військовому керівництву стало набагато складніше підтримувати діючу призовну систему. Все це означає, що з дефіцитом нових окупантів Росії навряд чи вдасться впоратися традиційним способом, і Кремль, можливо, розглядає радикальніші заходи, такі як «повномасштабна» мобілізація, яка, швидше за все, не обіцяє нічого, крім ще більшої турбулентності всередині країни.
Тим не менш, перед українським контрнаступом Кремль може вдатися до таких відчайдушних заходів, оскільки можливості окупантів на полі бою стають дедалі більш обмеженими.
