Не секрет, що до війни багато мелітопольців їздили на заробітки в Росію. Здебільшого на будівництва, де можна було добре заробити.
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну трудові мігранти практично повністю переключилися з росії на Захід. Плюс в окупацію подалися численні заробітчани з Таджикистану, Узбекистану, Киргизстану.
Знову ж таки, у зв'язку з масовою мобілізацією, відчувається нестача робочих рук.
Тому роботодавці сьогодні масово шукають дешеву робочу силу саме на окупованих територіях. По-перше, в окупації легше знайти претендента на ті гроші, які росіяни пропонують українцям (зарплати у корінних росіян набагато вищі, ніж у трудових мігрантів). По-друге, росіяни розраховують на трудоголіків, якими завжди були українці.
Саме тому мелітопольські соцмережі рясніють подібними оголошеннями. Ось жителі Ялти шукають майстрів тату на відсотки. Обіцяють платити від 2000 рублів на день. З урахуванням того, що відпочивальників у зв'язку з підривом Кримського мосту буде набагато менше, місцеві майстри явно відмовляються від таких гонорарів.
Тому кримчани шукають в окупації дешеву робочу силу.
А це роботодавець зі Ставропольського краю запрошує різноробочих у смт Солнечнодольськ із населенням 13 тисяч осіб (приблизно, як Василівка Запорізької області) для роботи в теплицях цілий рік. З умов:
- З/П 45000 - 60000₽ на місяць.
- Виплати 2 рази на місяць;
- Графік роботи 6/1; зміни денні (з 6:00 до 16:00,
- c 12:00 до 13:00 обід)
- Щогодини (5 хвилин відпочинку)
- Безкоштовне проживання в гуртожитку.
- Безкоштовне навчання.
- Дорога оплачується роботодавцем.
Деякі місцеві зрадники, які прилаштувалися чиновниками в окупаційній владі в Мелітополі, сьогодні отримають більше, ніж пропонується заробітчанам, які мешкають у безкоштовних бараках. До того ж, мешканці сіл Мелітопольського району та Херсонської області успішно займалися тепличним господарством у себе на присадибних ділянках, поки не прийшли "визволителі". Після підриву Каховської ГЕС у багатьох населених пунктах немає навіть питної води, не кажучи вже про розвиток сільського господарства. Так, у Приазовському, питну воду людям завозять у бочках, а за полив городу можна нарватися на те, що будинок і зовсім відріжуть від вуличної гілки водопроводу.
Крім того, рαшиcτи зробили недоступними ринки збуту для багатьох сільгоспвиробників.
Зате тепер є привід обзавестися дешевою робочою силою. Ось вона "братська любов" під гаслом окупантів "Один народ".
