Війна

«Моє перше запитання після поранення: чи ніс на місці» ‒ український воїн

ЛЬВІВ – Група французьких лікарів із провідних клінік разом з українськими медиками оглянули у Львові понад 50 пацієнтів, які внаслідок російсько-української війни отримали важкі травми обличчя. 95% постраждалих – українські воїни, решта – цивільні люди, які теж зазнали травм у час війни.

Французькі лікарі працювали протягом тижня у центрі протезування і реабілітації Superhumans у Львові в рамках співпраці Міністерств охорони здоров’я Франції та України. Через два місяці медики разом оперуватимуть постраждалих українців.

На обличчі 29-річного Дмитра Шарафанова залишились непомітні рубці після операції. Але не це його турбує. Йому потрібно поставити кісткову пластину, адже втратив зуби внаслідок тяжкого поранення.

«Немає кістки, на яку б можна було поставити імпланти зубів. Мене оглянули українські і французькі лікарі і визначили черговість дій. Я знатиму, коли мене прооперують у жовтні. Я розумію, що візуально я виглядаю добре, але є багато хлопців, які мають дуже серйозні пошкодження обличчя і це буде довгий шлях реконструкції. Але хочу сказати їм, щоб вони не соромились і не втрачали надію:

поступово все можливо зробити, але не потрібно поспішати», – каже Дмитро Шарафанов.

Військовослужбовець 79 окремої десантно-штурмової бригади Дмитро Шарафанов, родом із Миколаєва, був поранений рік тому під Мар’їнкою. Внаслідок мінно-вибухової травми була зламана рука, пошкоджене обличчя, втратив кілька зубів, а найгірше – зір на 90%.

«Дякуючи побратимам, які мене швидко перев’язали і надали допомогу, я не втратив кров, мене винесли швидко. Моє перше запитання до побратимів після поранення було, чи ніс на місці. Рука зламана і шок, я не міг дотягнутись до обличчя. Подивився у дзеркало через 1,5 місяці після поранення, але побачив лише пляму, потім зір трішки відновився і вже розгледів себе», – розповідає воїн.

Дмитро Шарафанов вірить, що його прооперують восени і що зір поступово відновлюватиметься. З такою вірою про одужання і повернення до нормального ритму життя живуть і ще 49 пацієнтів, військовослужбовці і цивільні особи з важкими ушкодженнями і дефектами обличчя, отриманими внаслідок бойових дій.

Французькі лікарі консультували і вчили медиків

Протягом тижня французькі лікарі разом з українськими медиками оглядали пацієнтів і узгодили лікування та реабілітацію кожного постраждалого.

Загалом у центр звернулись близько сотні українців, яким необхідне відновлення окремих функціональних можливостей та естетики обличчя.

«Після початку [масштабної] війни в Україні у Францію приїхало багато пацієнтів на лікування. Однак особам із травмою обличчя потрібна не одна операція. І ми вирішили, що краще оперувати в Україні, коли поруч травмованої людини її сім’я, вона живе у своїх звичних умовах», – зауважила Клое Бертолюс, щелепно-лицевий хірург із Франції.

Однак важлива місія французьких медиків обмежилась не лише тим, що вони проконсультували пацієнтів і їх прооперують, а ще був освітній вимір. Французькі фахівці навчали українських лікарів, провели для них медичну конференцію, щоб поділитись своїми навиками та досвідом щодо надання допомоги у галузі щелепно-лицьової хірургії.

Приїхали у Львів фахівці найвищого рівня і для українських лікарів можна було лише мріяти потрапити до них на навчання чи лекцію, ділиться своїми враженнями український професор, доктор медичних наук Андрій Копчак.

«Маємо навчитися працювати у рамках єдиного європейського протоколу,

перенести до себе ці технології. Це не одна і дві операції чекають на людину з травмою обличчя, потрібен час на відновлення. Ми потребуємо навчання в складних, технологічних, ексклюзивних напрямках, зокрема мікросудинній пересадці складних комплексів тканин, використання біоінженерних технологій, виготовлення високотехнологічних протезів очей, носа. Нам є чому повчитись. Ми до повномасштабного нападу не мали таких випадків травм облич», ‒ говорить Андрій Копчак.

Французькі лікарі проводять паралель з попередніми світовими війнами, особливо Першою світовою, щодо ушкодження обличчя під час поранення внаслідок бойових дій. І тому досвід французьких медиків є цінним.

«У 1914 році пораненим робили маски і хірургам у цьому допомагали митці. Зараз нам допомагають нанотехнології. Основи щелепно-лицьової хірургії закладені у Франції у роки Першої світової війни. Але ми працюємо командою і залучаємо нові технології, щоб реконструкції були якомога більш ефективні. Хірург ‒ диригент, а інші забезпечують музику», ‒ наголосила Сільві Тестелен, щелепно-лицевий хірург в Університетській лікарні Ам'єна,

професор медицини.

Сільві Тестелен у 2005 році була у складі команди, яка провела першу в історії трансплантацію обличчя у Франції. Лікарка спеціалізується на естетичній хірургії обличчя, хірургії щелепної порожнини, лікуванні травм обличчя та реконструктивній хірургії. Більшість українських воїнів і цивільних осіб, які звернулись до медиків з травмами обличчя, були вже прооперовані українськими лікарями. Після поранення пройшов рік і більше і це дещо ускладнює роботу французьких медиків.

«Деякі з пацієнтів мали інфекцію у ранах, у деяких частини не були реконструйовані. Ми очікували, що такі пацієнти будуть. Для повторної реконструкції нам не потрібно багато матеріалу: нам потрібні кістки. Всі етапи ми обговорили. Обличчя – це те, що на виду і буде не одна операція, тому що людина має могти говорити, їсти, пити, але є рубці. Потрібно відновити міміку, усмішку, повернути людині вигляд, так щоб було менше видно шрами на її обличчі. Для нас вдала хірургія, коли не помітно ніяких слідів. Лице – це особлива ділянка. Тому потрібно дуже багато часу для кожного пацієнта.

Протез ‒ це пересадження кістки пацієнта і це наш основний матеріал», ‒ говорить Сільві Тестелен.

За попередніми оцінками, деякі операції триватимуть від 6 до 15 годин. Їх проведуть у жовтні і для постраждалих внаслідок бойових дій вони будуть безкоштовні. Але кожен пацієнт має набратись терпіння, тому що шлях реконструкції обличчя буде довгий і поспіх тут не допомагає, а лише шкодить.

Французькі лікарі зауважили, що звикли у своїй роботі до важких травм облич, тому наслідки поранень українських пацієнтів їх не здивували.

«Мене вразила велика кількість молодих чоловіків з ампутацією ніг і рук», – розповіла Сільві Тестелен.

Українських воїнів після поранення лікарі з Франції щодня зустрічали у центрі протезування і реабілітації Superhumans Center. Ще таке обличчя війни вони побачили у Львові.

Восени в Superhumans Center у Львові запрацює відділення реконструктивної хірургії з двома операційними. Медики просять військовослужбовців і цивільних осіб, які отримали поранення обличчя у час війни, звертатись у центр.

«На жаль, це ще не кінець кривавої історії в Україні», – зауважує воїн Дмитро Шарафанов, тому ще будуть поранені і їх потрібно рятувати і повертати до життя, щоб вони соціалізувались і розвивали країну після війни.

Дія, Лев, Зоря

Читайте ще