Український контрнаступ набирає обертів. Водночас роль партизанів у війні посилюється. На окупованих територіях нашої країни переважна більшість підтримує ЗСУ, незважаючи на зусилля пропаганди та репресивні методи боротьби росіян із місцевим населенням.. 19 липня ЗСУ завдали удару по російському складу боєприпасів у Криму.
Пізніше начальник Головного розвідувального управління України Кирило Буданов підтвердив завдання удару, назвавши його "успішною операцією". У своїх коментарях він також подякував “українським патріотам” у Криму за додаткові розвіддані та підтверджуючі відео, які мали вирішальне значення для операції. Раніше українська розвідка та інші види збройних сил неодноразово закликали українців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, допомогти у звільненні цих регіонів, надаючи інформацію про сили супротивника через спеціально виділені телеграм-канали.
Крім надання розвідданих армії, деякі партизани брали участь у більш активних операціях. Наприклад, 25 червня загинули Тігран Оганісян і Микита Ханганов, два підлітки, які проживали в Бердянську.
Перед смертю вони стверджували, що вбили двох окупантів. Пізніше пропагандисти заявили, що обоє були проукраїнськими партизанами, які вже були заарештовані ФСБ за звинуваченням у саботажі на залізниці ще 2022 року. Батьки хлопців, як і раніше, непохитні в тому, що розслідування та звинувачення були сфабриковані та політично мотивовані. За словами місцевих жителів, один із їхніх колишніх вчителів Олег Дряньов повідомив про підлітків через їхню проукраїнську позицію. Цей епізод демонструє різноманітність загроз, з якими стикається український опір на окупованих територіях: оперативники ФСБ, проросійськи налаштовані сусіди, постійні перевірки безпеки, заходи контррозвідки та система репресій, що розрослася.. Окупанти часто повідомляють про арешти проукраїнських активістів, відразу звинувачуючи їх у шпигунстві чи саботажі, хоча іноді ці арешти політично мотивовані та використовуються для переслідування українців чи постановочних відео для психологічного тиску.
Ця нова реальність змусила український опір стати менш активним і обережнішим, воліючи переважно ненасильницькі дії..
Згідно з аналітичним дослідженням, проведеним Національним центром опору України, окупанти створили розвинену мережу з місцевих колаборантів, включаючи співробітників поліції, прокуратури та співробітників ФСБ, для забезпечення повного контролю та припинення будь-якої “підозрілої діяльності”. Більшість лідерів цих місцевих організацій прибули з Росії, оскільки більшість місцевих жителів відмовилися працювати на окупаційні адміністрації.. Деякі з тих, хто вирішив співпрацювати з російською владою, було вбито або поранено внаслідок нападів партизанів. Євгена Кузьміна, колишнього українського поліцейського, який погодився працювати на росіян, було підірвано у своїй машині в лютому 2023 року. Олександр Міщенко, який співпрацював з окупантами, загинув внаслідок вибуху біля свого будинку у Мелітополі. А Володимир Єпіфанов, радник так званого віце-прем'єр-міністра окупованої Запорізької області, загинув після того, як його автомобіль був підірваний у Сімферополі.
Такі дії стали несподіванкою для Кремля, особливо в Криму, оскільки багато путіністів були переконані,
що місцеве населення значною мірою підтримує Росію. Тим часом кримськотатарська партизанська група «Атеш» («Вогонь») залишається досить активною з початку контрнаступу України. Вони взяли на себе відповідальність за кілька недавніх нападів, у тому числі за підрив двох російських військових бензовозів та кількох військових блокпостів та казарм. Група також здійснила серію вбивств високопосадовців і продовжує надавати українським силам важливі розвіддані.
У той час як акти саботажу певною мірою зменшилися через посилення заходів контролю окупантами нову високоточну зброю великої дальності, таку як британські «Storm Shadows» та французькі «SCALP», також призвело до зміни стратегії, оскільки ці боєприпаси дозволяють українським силам вражати цілі далеко за лінією фронту, покладаючись на партизанські диверсійні групи.
При цьому українські партизани стали важливим джерелом інформації, надаючи координати цілей перед завданням ударів по позиціях противника, а потім оцінюючи збитки після цих операцій.. Російська окупаційна влада починає помічати роль українського опору і намагається перекрити партизанам лінії зв'язку.
Наприклад, після недавніх ракетних ударів по Луганську агресор відключив Інтернет, намагаючись запобігти будь-якій передачі даних.. Справді, українські партизани пристосовуються до репресивнішої обстановки на місцях. Це відбувається в різних формах, таких як маркування території графіті або стрічками, як це робить рух «Жовта стрічка». Вони також розповсюджують листівки для протидії російській пропаганді, збирають пропагандистські матеріали, спалюючи їх разом із російськими газетами чи прапорами.. Атеш і подібні їй організації продовжують вербувати нових прихильників, навчаючи їх тому, як повідомляти розвіддані найбільш безпечним і непомітним чином.
Партизани становлять суттєву небезпеку для окупантів, підривають їхній бойовий дух і створюють проблеми для російської логістики у постачанні військ на місцях. А в міру просування українських військ до окупованих регіонів Кремль може чекати ще більше проблем. За словами кримськотатарського лідера Мустафи Джемілєва, близько 1000 учасників опору готові взятися за зброю в окупованому Криму, як тільки прибуде українська армія.. Таким чином найбільші бої українського опору в підпіллі ще попереду.
