Вкривати троянди раніше 1-10 листопада не варто. Рослинам треба спробувати морозів, щоб пройти передзимове загартовування. Якщо їх закутати надто рано, вони можуть у теплі почати знову рости. Крім того, не потрібно вкривати кущ «з головою». Пагони повинні відчувати погоду і пристосовуватися до неї. Коли троянда повністю загорнута, особливо в поліетилен, у сонячні зимові дні укриття настільки нагрівається, що рослина думає, що вже настала весна й починає рости, а потім вимерзає. До того ж, утворюється конденсат, який сприяє загниванню.
Найоптимальніший спосіб укриття кущів троянд в наших умовах такий. Укривати треба на дві третини. Найкраще обкласти хвойними гілками або соломою (але перевірте, щоб в ній не залишалось зерно, інакше можуть завестися миші і погризти в тому числі й троянду; чудово підходять солом’яні мати, які вже були у вжитку і гризунам не цікаві). Зверху така повітряно-рослинна подушка присипається землею. Бажано, щоб вона була сухою – під вологим ґрунтом троянди часто обмерзають. Таке укриття захищає від різких перепадів температури, рослини не випрівають і не замерзають.
Виткі троянди, як правило, такого ретельного укриття не потребують. Але особливо ніжні сорти все ж можна зняти з опор, скрутити, укласти на насипний горбок землі (це роблять для того, щоб в зимово-весняний період крона не замокала в талій воді) та накрити хвойними гілками.
Так само укривають штамбові троянди (сформовані у вигляді деревця), але стовбури необхідно пригнути до землі. Роблять це поступово, в два-три прийоми. Спочатку схиляють і фіксують до клочка під кутом 30-50 градусів на кілька днів. Потім повністю нагинають таким чином, щоб крона вляглася на свіжонасипаний горбок землі, і фіксують дерев’яним гачком. Навесні, розкриваючи, їх також піднімають у два-три прийоми.
Штамбові троянди на зиму можна не нагинати, а обкласти солом’яними матами чи гіллям хвойних і підгорнути якомога вище землю. Розкривають рослини не раніше кінця березня.
