Півонії – популярні садові квіти, які зачаровують своїм цвітінням. Проте іноді, попри належний догляд, бутони так і не розкриваються: вони набухають, але залишаються закритими, висихають або навіть починають гнити. «Зелена садиба» пише про найпоширеніші причини цієї проблеми та ефективні способи її вирішення.
Прохолодна й дощова веснаПівонії віддають перевагу теплу, тому затяжна прохолода і надмірна вологість можуть сповільнити або зовсім зупинити розкриття бутонів. В умовах частих дощів та нестачі сонячного світла бутони можуть загнивати, особливо у сортів із великими, щільними квітками.
Що зробити:
- никати додаткового поливу в період дощів;
- розпушити ґрунт навколо кущів для покращення доступу повітря.
Що зробити:
- поливати рідко, але рясно – приблизно раз на 7-10 днів, по 10-15 літрів під кожен кущ;
- використовувати мульчу: органічні залишки, сіно, перегній або скошену траву.
З часом старі півонієві кущі загущуються, що знижує їхню силу. Слабкі пагони не здатні підтримувати розвиток бутонів. Інша поширена проблема – занадто глибока посадка, коли бруньки опиняються нижче 5 см від поверхні ґрунту.
Що зробити:
- перевірити глибину посадки восени і, за потреби, підняти кущ;
- омолодити рослину наприкінці літа: розділити та пересадити;
- весною внести калійно-фосфорні добрива або попіл.
Що зробити:
- по можливості пересадити півонію в сонячну зону (найкраще – восени);
- ящо пересадка недоцільна – прорідити затінення, видалити сусідні рослини.
Що зробити:
- під час формування бутонів використовувати монофосфат калію або настій деревного попелу;
- уникати внесення азотних добрив після травня.
злипання бутонівЛипкий нектар на бутонах іноді призводить до злипання пелюсток. У нормі мурахи очищують бутони від липкості, сприяючи розкриттю. Також на розкриття можуть впливати сіра гниль та інші грибкові інфекції.
Що зробити:
- обережно очищати злиплі бутони вологою серветкою;
- оглядати кущі на наявність хвороб і шкідників;
- у разі потреби використовувати фунгіциди.
Що зробити:
- у перший рік прибирати бутони повністю;
- на другий рік залишити лише кілька для цвітіння;
- дати півонії зміцніти, не перевантажуючи її – тоді надалі вона щороку радуватиме пишним цвітом.