У наш час в Україні мало в кого на городі, в дворі чи на ділянці можна знайти грушу. Причина — у багатьох людей вона просто пропала, пропадає і просто навіть не виростає. Це дерево дуже примхливе. Кому й вдалося його виростити, то часто буває навіть так: воно цвіте щедро, біло, рясно, а плодів — нуль. І це теж не рідкість. Весна пройшла, квітів було море, а зав’язі не втримались.
Городники з досвідом знають: причина часто не в погоді, не в ґрунті, і навіть не в сорті. Причина — у дрібниці, яку забувають щороку. І саме вона вирішує, чи буде урожай, чи знову тільки листя. І ця причина — запилення. Не загальне, а конкретне.
Груша не запилюється сама собою, як дехто думає. Їй потрібен сусід — інший сорт, який цвіте одночасно. Без нього квіти просто відцвітають, і все. Бджоли не допоможуть, якщо поруч немає того, з ким можна обміняти пилок. І саме це забувають, коли садять одну грушу на весь двір.
Садівники пояснили, завдяки якій важливій деталі на груші буде багато зав’язей
Тож, вихід простий, але про нього часто не думають. Ще раз – поруч із основним деревом потрібно посадити хоча б ще одну грушу з таким же періодом цвітіння. Це не означає, що двір має бути перетворений на сад, достатньо одного додаткового дерева, яке стане запилювачем. І не обов’язково, щоб воно давало багато плодів — головне, щоб цвіло одночасно. Тоді бджоли матимуть з чим працювати, і зав’язі з’являться стабільно.
Якщо місця обмаль, можна обрати компактний сорт або навіть прищепити гілку іншого сорту на вже існуюче дерево. Це теж працює, і багато садівників так і роблять. Головне — не залишати грушу “в самоті”. Бо як би добре вона не росла, без партнера вона не дасть того, на що здатна. І якщо вже вкладено роки в догляд, варто зробити один крок, і урожай нарешті буде дійсно на практиці — в живу!
