Сучасний світ зазнає глобальних змін у кліматі, які стають од ними із найбільш актуальних проблем людства. Україна має різноманітний клімат, рельєф місцевості та значні розміри території, тому не може уникнути наслідків цього явища, пише agronews.ua.
За да ними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, середня річна температура в країні зросла більш ніж на 2 °C з початку XX століття, з найбільшим приростом – 1,2 °C за останні 30 років. Ці зміни мають прямий вплив на аграрний сектор, зокрема на галузь садівництва, і вимагають серйозного дослідження та уваги.
З огляду на те, що у середині минулого століття в Україні було визначено зони плодівництва та перелік плодових і ягідних порід, які найкраще підходять для вирощування у кожній з цих зон, ми порівняли зміни погодних факторів у Степу, Лісостепу і Поліссі, за останні сімдесят років з метою вивчення можливості переміщення теплолюбних насаджень кісточкових порід – сливи, вишні, черешні, абрикосу та персика у більш північні широти.
Для порівняння змін погодних факторів 1930–1956 і 2006 2022 років виконано розрахунки на основі даних,
що взято з агрокліматичних довідників областей України та баз даних.
Оцінюючи зміни середньорічної температури повітря (табл.), відзначимо, що найбільше її зростання зафіксовано в Поліссі – на 2,3 °C (34,3 %), дещо менше в Лісостепу – на 1,4 °C (16,3 %) та в Степу – на 1,4 °C (15,9 %).
Щодо мінімальної температури, найбільша зміна також відбулася в Поліссі, де вона збільшила ся на 6,4 °C (20,1 %). У Лісостепу вона зросла на 1,4 °C (5,2 %), а в Степу – на 5,9 °C (19,7 %). У випадку максимальної температури зміни є незначними у всіх трьох регіонах, з різницею менше ніж 1,5 °C та відсотковими змінами менше 1 %.
Середня температура січня найбільше зросла в Поліссі – на 2,9 °C (44,6 %). У Лісостепу ця зміна становить 1,5 °C (29,4 %), а в Степу – 1,4 °C (35 %).
У Лісостепу та Степу спостерігається зниження середньої температури липня: відповідно на 2,7 °C (11,3 %) та 1,7 °C (7,1 %). У Поліссі цей показник зріс на 0,6 °C (+3 %).
Середня із мінімальних температур найбільше зросла в Поліссі – на 10,4 °C (40,2 %). У Лісостепу зміна становить 5,2 °C (24,6 %), а в Степу – 4,
7°C (21,4 %).
Тривалість безморозного періоду в Поліссі збільшилася на 76 днів (48,1 %). У Лісостепу цей показник зріс на 63 дні (37,3 %), а в Степу – на 44 дні (23,4 %). Сума активних температур понад 10 °C найбільше зросла в Поліссі – на 422 °C (19,8 %). У Лісостепу ця зміна становить 117 °C (4,4 %), а в Степу – 110 °C (3,4 %).
Кількість днів із температурою понад 15 °C (період активної вегетації) плодових рослин збільшилася в усіх трьох регіонах, найбільше в Поліссі (+8 днів або +7,4 %). У Лісостепу та Степу ця зміна становить +10 днів (8,8 %) і + 6 днів (4,4 %) відповідно.
Істотних змін у кількості опадів за зонами не зафіксовано.
Отже, порівняння погодних факторів 1930–1956 та 2006– 2022 рр. свідчить про значне потепління клімату в Україні, причому Полісся є регіоном з найбільшою інтенсивністю цих змін. Отримані результати відповідають загальним тенденціям глобального потепління. Потепління клімату може мати як позитивні, так і негативні наслідки для плодових рослин. Країни північної півкулі можуть скористатися підвищенням температури, оскільки вегетаційний період стане довшим і ареал теплолюбних порід переміститься у північніші широти.
Але разом з тим, потепління клімату негативно впливає на врожайність та якість плодів, оскільки більшість плодових рослин помірного клімату потребують адекватного зимового охолодження для нормального плодоношення наступного сезону.
Численними дослідженнями встановлено основні параметри погодних умов для повного прояву біологічного потенціалу сливи, вишні і черешні, абрикоси та персику. Так, для вирощування вишні необхідна сума температур вище 10 °С складає близько 2000 °С, для сливи – близько 2500 °С, для черешні – 2800 °С, для абрикоси ранніх сортів 2500 °С і пізніх 3000- 3500 °С, для персика 3200– 3400 °С. Кількість днів за вегетаційний період з температурою вище 15 °С для успішного вирощування вишні повинна бути не менше 80, для сливи і черешні – не менше 110, для абрикоси – 115, персика – 120.
При цьому мінімальні температури в період спокою для культури вишні мають бути не нижчі за -30 °С, сливи -27 °С, черешні -23 °С, абрикоси і персика -22 °С. У період вимушеного спокою після відлиг генеративні бруньки можуть пошкоджуватися при температурах на 30–40 % вищих від зазначених вище.
Короткочасні пониження температури для усіх трьох культур у фазі білого бутону не можуть перевищувати -4 °С, в період цвітіння -0,6…-2 °С, зав’язі не нижче -1 °С.
Порівнюючи вимоги плодових порід з фактичними даними основних погодних факторів відмітимо наступне.
Полісся забезпечує сприятливі умови для вишні, сливи та черешні. Однак для персика та абрикосу ці умови є недостатніми через низькі мінімальні температури в період спокою та недосягнення необхідної суми температур для росту.
Лісостеп є хорошою зоною для вирощування вишні, сливи, черешні та абрикосу ранніх сортів, але для персика і абрикосу пізніх сортів можливі певні обмеження через недостатню кількість днів з температурою вище 15 °C.
Степ забезпечує оптимальні умови для вирощування всіх культур, зокрема для персика і абрикосу, де умови для росту і розвитку є найкращими. Однак для вишні, сливи та черешні в зоні Степу є ризик від високих температур і нестабільних умов для зимівлі через мінімальні температури, хоча вони все одно можуть успішно розвиватися в цих умовах.
Таким чином, для вишні, сливи та черешні найбільш сприятливими є зона Полісся та Лісостеп, а для персика та абрикосів кращим залишається Степ.
