Велика перевага груші в тому, що можна ласувати соковитими плодами майже безперервно, від літа й аж до перших заморозків.
Літня красуня й осіння гордість Садівники розповіли про терміни збирання врожаю груш різних сортів Зверніть увагу на цей літній сорт, що починає сезон грушевого свята: “Рання Мліївська”. Її плоди достигають у серпні, коли сонце ще лагідне, а сад сповнений ароматів. Жовтувато-зелені груші з легким рум’янцем — соковиті, ніжні, солодкі, з легкою освіжаючою кислинкою. Їхня вага невелика, зате смак — справжня літня насолода. Термін зберігання короткий: зірвані плоди потрібно швидко з’їсти або використати на компоти та варення.
У вересні настає золота середина грушевого календаря і груша “Конференція” достигає остаточно, прикрашаючи сад довгими плодами з характерною “строкатістю” на шкірці. Смак у цього сорту — ніжний, маслянистий, з медовими нотами. А ще “Конференція” довго тримається на гілках, не осипається, тож можна поступово збирати врожай. У сховищі зберігається до місяця, дозволяючи насолоджуватися осіннім ароматом груш навіть у жовтні.
Пізній фаворит та зимова королева Садівники розповіли про терміни збирання врожаю груш різних сортів Кінець жовтня й листопад — час вишуканої груші “Жозефіна Мекранська”. Її плоди великі, соковиті, з ніжною кремовою м’якотою. На смак — гармонія солодкості та тонкої пряної нотки. У свіжозібраному вигляді здається твердою, проте кілька днів у теплому приміщенні — і плід стає маслянистим і напрочуд смачним. Добре зберігається до грудня, даючи змогу продовжити осінні ласощі.
Груша сорту “Кюре” – справжня довгожителька серед груш. Її знімають у жовтні, проте їсти відразу не радять: смак розкривається після дозрівання. У прохолодному погребі ці груші лежать аж до лютого, залишаючись щільними, соковитими й ароматними. Вони добре підходять і для свіжого споживання, і для випічки, зберігаючи форму та солодкий присмак навіть у пирогах.
