Понад 90% пластикових відходів потрапляє не в океани, а саме в ґрунт, де поступово розкладається на мікропластик — крихітні частинки, непомітні неозброєним оком.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Environmental Science & Technology показало, що це забруднення не лише шкодить мікробним екосистемам і знижує врожайність, але й сприяє кліматичним змінам, підвищуючи викиди небезпечного парникового газу — закису азоту.
Читайте також:
Прорив у боротьбі з пластиком. Винайдено дешевий і швидкий метод виявлення наночастинок Більшість попередніх наукових робіт аналізували вплив лише одного виду пластику на ґрунт, тоді як у реальності частіше зустрічається суміш різних матеріалів. Тому команда під керівництвом І-Фея Вана та Дуна Чжу з Інституту міського середовища Китайської академії наук вирішила дослідити комплексний вплив кількох видів мікропластику на ґрунтові процеси.
У лабораторному експерименті ґрунт змішали з шістьма різними типами пластику, серед яких поліетилентерефталат (ПЕТ) та полівінілхлорид (ПВХ). Було створено кілька груп із різним рівнем забруднення — від контрольної без пластику до зразків із п’ятьма його видами.
Після 40 днів інкубації науковці проаналізували зміни хімічних властивостей ґрунту, активність ферментів, а також ДНК бактерій.
Результати показали, що різноманіття мікропластику суттєво впливає на ґрунт. Зокрема, він підвищує кислотно-лужний баланс (роблячи ґрунт більш лужним), збільшує вміст вуглецю та змінює структуру бактеріальних спільнот. Найважливішим відкриттям стало те, що суміш пластику активізує гени бактерій, відповідальних за денітрифікацію — процес перетворення поживних речовин у газоподібний азот. Це веде не лише до втрати родючості, але й до зростання викидів закису азоту, який у 300 разів сильніше нагріває планету, ніж вуглекислий газ. Головну роль у цьому процесі відіграють бактерії родини Rhodocyclaceae.
Автори підкреслюють: результати їхньої роботи доводять, що мікропластик загрожує не лише здоров’ю ґрунтів, а й клімату загалом. Тому у стратегіях управління ґрунтовими ресурсами потрібно враховувати різноманіття пластикових частинок, аби зменшити втрати азоту та зберегти екосистемні послуги, які забезпечує земля.
Читайте також:
Вражає. Пов’язані з мікропластиком хвороби коштують людству 1,5 трлн на рік
