Вапнування ґрунту — один із ключових агроприйомів, який допомагає підвищити врожайність овочів на кислих землях. Але робити це потрібно розумно: надлишок вапна може зашкодити ґрунтовій мікрофлорі й самим рослинам. 
Як визначити кислотність ґрунтуЩоб зрозуміти, чи потрібно вашій ділянці вапнування, варто визначити кислотність ґрунту. Це можна зробити за допомогою лакмусового папірця або pH-метра які продаються в садових магазинах.
- Чорноземи зазвичай нейтральні або слабокислі.
- Торф’яні й дерново-підзолисті ґрунти — кислі, їм найчастіше потрібне вапнування.
- Якщо ростуть кропива, лопух чи лобода ґрунт родючий і нейтральний.
- Якщо ж ділянку заполонили мокриця, хвощ чи щавель це сигнал про підвищену кислотність.
А ось під картоплю, томати, моркву чи редис вносити вапно не можна: ці рослини віддають перевагу слабокислим умовам. Також не вапнуйте ґрунт під лохину, журавлину чи брусницю — вони ростуть лише на кислих землях.
Чим краще вапнувати ґрунтНайбезпечніше використовувати доломітове борошно — воно діє м’яко, не шкодить дощовим черв’якам і не знищує корисну мікрофлору.
Інші варіанти:
- Крейда — чисте джерело кальцію.
- Деревний попіл — природний розкислювач, якщо його регулярно додають у ґрунт.
Як правильно проводити вапнування
- Для підтримки балансу достатньо 20–50 г доломітового борошна на м²
- Повноцінне вапнування проводять раз на 3–5 років
- Після процедури корисно внести перегній або компост щоб відновити мікрофлору.
- Не змішуйте вапно із суперфосфатом або азотними добривами — робіть це лише через 2 тижні після розкислення.
