Біла гниль (склеротиніоз) стала однією з найсерйозніших загроз для аграрного сектору України. За результатами галузевого опитування серед 90 агрокомпаній, понад 85% респондентів стикалися з цією хворобою, а для 46,5% фермерів її контроль став невід’ємною частиною агротехнологічних процесів.
Географічний та структурний охват дослідженняОпитування охопило аграріїв із різних регіонів – від Львівщини до Чернігівщини та Миколаївщини, залучаючи як великі агрохолдинги, так і невеликі фермерські господарства. Отримані дані вказують, що склеротиніоз не залежить від розміру підприємства чи інтенсивності технологій – патоген масово уражає посіви у всіх сегментах ринку.
Ключові наслідки ураження білою гниллю:
- Втрата врожайності: 88,4% учасників опитування відзначили зниження продуктивності культур.
- Погіршення якості насіння: 58,1% аграріїв повідомили про зменшення олійності.
- Зміни у хімічному складі: 22,1% респондентів зафіксували підвищення кислотного числа в олії.
- Вимушені зміни у сівозміні: третина господарств змушена відмовлятися від прибуткових культур через накопичення склероціїв у ґрунті.
Склеротиніоз суттєво впливає на фінансові показники господарств: підвищення кислотності та зниження олійності призводять до зменшення вартості сільськогосподарської продукції, а отже – і до зниження прибутковості вирощування соняшнику, ріпаку та сої. Багато аграріїв змушені переглядати свої довгострокові стратегії, оскільки збудник може зберігатися у ґрунті тривалий час.
“Підвищення кислотного числа та зниження олійності безпосередньо впливають на ціну реалізації продукції, зменшуючи прибутковість вирощування соняшнику, ріпаку та сої”. Пошук ефективних методів контролюСитуація на ринку засобів захисту рослин швидко змінюється. Хімічні фунгіциди залишаються найпоширенішим методом боротьби (57% прихильників), проте дедалі більше аграріїв звертаються до комбінованих технологій (47,7%), біологічних препаратів (45,3%) та агротехнічних заходів (44,2%). Комбінування різних методів дозволяє мінімізувати ризики та підвищити ефективність контролю.
Особливу увагу привертає використання біологічних рішень, зокрема гіперпаразитів, які знищують склероції у ґрунті, зменшуючи інфекційне навантаження на посіви наступних років. Водночас аграрії активно експериментують із підходами, намагаючись знайти оптимальний баланс між вартістю та тривалістю ефекту захисту.
Фахівці радять звертатися до наукових досліджень Національної академії аграрних наук України для кращого розуміння симптоматики й циклу розвитку білої гнилі. Своєчасна діагностика та профілактичні заходи залишаються ключовими для підтримки рентабельності агробізнесу в умовах зростаючого фітосанітарного тиску.
