Сарана в Україні: коли вона справді становить загрозу та як захистити посіви

Останнім часом у медіа дедалі частіше з’являються повідомлення про сарану. Такі новини нерідко викликають занепокоєння, однак варто розуміти головне: не кожна сарана становить небезпеку, пише agronews.ua.

Поодинокі комахи не є надзвичайною ситуацією. Саранові — природна складова екосистеми України, і лише за певних умов вони можуть становити серйозну загрозу для сільськогосподарських угідь.

В Україні поширені як поодинокі (нестадні), так і стадні види саранових. Більшість із них живе локально й не завдає істотної шкоди посівам, адже в природних умовах їхню чисельність стримують природні чинники та хижаки.

Загроза виникає лише тоді, коли через тривалу спеку, посуху та велику кількість занедбаних земель популяція комах різко зростає. Саме за таких умов вони переходять в агресивну стадну форму: змінюють забарвлення, поведінку та об’єднуються у величезні зграї. У цьому стані сарана мігрує на великі відстані й здатна вщент знищити сільськогосподарські культури.

Де саранові зустрічаються найчастіше. Основним ареалом поширення саранових в Україні є південні та південно-східні області.

Завдяки теплому й посушливому клімату тут найчастіше формуються осередки підвищеної чисельності цих шкідників.

Найбільший ризик виникнення спостерігається у:

• Дніпропетровській області;
• Херсонській області;
• Запорізькій області;
• Одеській області;
• окремих районах Миколаївської області.

Водночас це не означає масового поширення шкідників по всій території України. Осередки зазвичай мають локальний характер, а ситуація перебуває під постійним контролем фахівців Держпродспоживслужби.

Які культури можуть постраждати. За масового розмноження саранові живляться зеленою масою рослин та можуть пошкоджувати:

• зернові культури;
• кукурудзу;
• соняшник;
• овочеві культури;
• баштанні;
• бобові;
• кормові трави.

Найбільшої шкоди вони завдають саме під час масового розвитку, коли великі скупчення комах здатні швидко знищувати рослинність на значних площах.

Чому важливий постійний моніторинг. Ефективний захист рослин починається не з боротьби, а з раннього виявлення осередків.

Для цього спеціалісти Держпродспоживслужби регулярно проводять фітосанітарний моніторинг, оцінюють ризики та прогнозують розвиток популяцій.

У разі перевищення економічного порогу шкодочинності негайно вживаються заходи з їх локалізації та ліквідації.

Як боротися із збільшенням чисельності сарановими. Найкращий результат дає комплексний підхід, який поєднує профілактику та своєчасне реагування.

Основні заходи включають:

• регулярний моніторинг сільськогосподарських угідь і неорних земель;
• обстеження перелогів, пасовищ та занедбаних територій, де саранові найчастіше відкладають яйця;
• своєчасний механічний обробіток земель;
• проведення захисних обробок інсектицидами, дозволеними до використання в Україні, відповідно до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів;
• обов’язкове інформування пасічників перед проведенням обробок;
• постійний контроль за ефективністю проведених заходів.

Якщо аграрії або громадяни виявили значне скупчення саранових або ознаки їх масового розвитку, необхідно невідкладно повідомити територіальний орган Держпродспоживслужби.

Оперативне реагування дозволяє локалізувати осередок на ранній стадії та не допустити його поширення на сільськогосподарські угіддя.

Саранові — це не привід для паніки, а природне явище, яке потребує професійного контролю. Саме системний фітосанітарний моніторинг, своєчасне виявлення осередків та злагоджена взаємодія фахівців Держпродспоживслужби, органів місцевого самоврядування й землекористувачів дозволяють ефективно стримувати поширення шкідника та захищати врожай українських аграріїв.

Як роблять натуральний сидр із закарпатських яблук: шлях від саду до пляшки