Городниця з Волині Наталія Боярчук колекціонує понад 400 сортів помідорів, а найбільший плід цього літа заважив 680 грамів.
На городі Наталії Боярчук із села Гірка Полонка Волинської області немає звичних одноманітних грядок — тут росте справжня колекція з понад 400 сортів томатів. Жовті, рожеві, червоні, майже чорні, круглі та видовжені плоди господиня збирає вже понад 15 років. Про її «томатне королівство» розповів портал «Конкурент» із посиланням на «Боратин 24».
Більшість сортів Наталія не купує в магазині, а виписує, обмінюється з такими ж колекціонерами та збирає власне насіння. Принципово — лише сорти, а не гібриди чи ГМО.
Гумус від каліфорнійських черв'яківОснова її розсади — п'ятирічний гумус, який виробляють каліфорнійські черв'яки. Їх жінка придбала, випустила в компостну яму, куди складає рослинні рештки, кухонні відходи й відходи з тваринництва.
Глибокі лунки рятують від посухиЩороку висадити всі 400 сортів одночасно неможливо, тож господиня обирає частину колекції й випробовує новинки. Її секрет стійкості — високу розсаду висаджують у лунки глибиною 40 сантиметрів,
по дві рослини в ямку.
«Коли розсаду висадити неглибоко, коріння розвинеться поверхнево і погано переноситиме спеку. А в глибокій лунці корінь розвине стрижневу систему й сам знайде вологу», — пояснює жінка. Цього літа, коли температура сягала +40, вона поливала томати лише раз-двічі.
Мідний дріт проти фітофторозуЦьогоріч Наталія вперше провела експеримент із мідним дротом — проколювання стебел помідорів вберігає рослини від грибкових хвороб, зокрема фітофторозу. Іони міді поступово вивільняються і циркулюють рослиною, діючи як природний фунгіцид.
Як повторити прийом із мідним дротомДля методу потрібен тонкий мідний дріт. Його відрізок вставляють у стебло помідора — іони міді поступово вивільняються, циркулюють рослиною і діють як природний фунгіцид проти фітофторозу. Це дозволяє відмовитися від хімічних обприскувань, а томати виходять безпечними одразу з куща.
Серед улюблених — сорт «Загадка природи» з великими соковитими плодами, що поєднують кілька кольорів. А зелені плоди деяких зимових сортів господиня зриває перед заморозками, розкладає в один шар — і вони зберігаються аж до січня.
