Ширина міжрядь є ключовим чинником, який разом із нормою висіву визначає густоту стояння пшениці озимої та впливає на доступ рослин до площі живлення. Розміщення кореневої системи в ґрунті і формування надземної маси в просторі значною мірою залежать від способу сівби, тому вибір оптимального інтервалу між рядами має практичне значення для підвищення урожайності.
Результати польових дослідженьЗа матеріалами досліджень Синельниківської СДСДУ Інституту зернових культур НААН (період 2021–2024 рр.) середній рівень урожайності озимої пшениці при різних способах сівби склав:
- 6,10–6,26 т/га — попередник: чорний пар;
- 6,57–6,80 т/га — попередник: горох;
- 5,18–5,37 т/га — попередник: соняшник.
Вплив ширини міжрядь і рекомендаціїУ дослідах стабільно виявлялася перевага вужчих міжрядь 13,
5 см над ширшими 27,0 см незалежно від попередника: на ділянках з 13,5 см отримували вищу врожайність. Зокрема, приріст урожайності на вузьких міжряддях становив +0,16 т/га по чорному пару, +0,23 т/га по гороху та +0,19 т/га по соняшнику порівняно з ділянками, де міжряддя були вдвічі ширшими.
За сприятливих умов формування максимальної продуктивності пшениця озима досягає при густоті посіву 3–5 млн рослин/га. Водночас надто низькі норми висіву зменшують врожайність значніше, ніж зависокі норми, тому при плануванні технології вирощування слід враховувати не лише ширину міжрядь, а й оптимальну густоту стояння рослин.
Отже, для підвищення продуктивності доцільно застосовувати вужчі міжряддя там, де це технічно й агрономічно можливо, але остаточний вибір слід коригувати з урахуванням попередника, умов року, типу ґрунту та ризику вилягання й хвороб.
