Гладіолуси не можуть зимувати у відкритому ґрунті в більшості регіонів України, тому восени їхні бульбоцибулини необхідно викопувати. Щоб квіти знову зацвіли наступного року, важливо правильно визначити час викопування, просушити посадковий матеріал і забезпечити йому відповідну температуру зберігання.
В Україні гладіолуси зазвичай цвітуть із липня до вересня, хоча пізні сорти можуть зберігати квіти навіть на початку жовтня. Терміни залежать від погодних умов, регіону вирощування та часу висаджування.
Викопувати бульбоцибулини рекомендують приблизно через 35–45 днів після завершення цвітіння. За цей період рослина встигає накопичити поживні речовини, необхідні для зимового зберігання та подальшого росту.
У більшості регіонів України гладіолуси викопують протягом вересня та жовтня. Однак важливо орієнтуватися не лише на календар, а й на прогноз погоди, оскільки сильні заморозки можуть пошкодити посадковий матеріал.
Першими зазвичай прибирають ранні сорти, після них — середньостиглі та пізні. Рослини, вирощені з молодих дочірніх бульбоцибулин, можна залишити в ґрунті трохи довше,
якщо температура дозволяє.
Для викопування найкраще обрати сухий день, коли земля не перенасичена вологою. Це полегшить очищення бульбоцибулин і допоможе зменшити ризик їхнього пошкодження.
Підкопувати рослини потрібно садовими вилами або лопатою, відступивши невелику відстань від стебла. Не варто сильно тягнути гладіолуси за надземну частину, адже це може травмувати бульбоцибулину.
Після викопування залишки землі обережно струшують, а стебла обрізають, залишаючи приблизно 2–5 сантиметрів. Старе листя та довгі пагони не потрібно залишати на період зимового зберігання.
Кожну бульбоцибулину необхідно уважно оглянути перед сушінням. М'які, підгнилі, запліснявілі або сильно пошкоджені екземпляри відбраковують, щоб вони не стали джерелом зараження здорового посадкового матеріалу.
При цьому поспішати з викопуванням одразу після зрізання квітів не рекомендують. Поки листя залишається живим, воно продовжує забезпечувати бульбоцибулину поживними речовинами.
Після очищення гладіолуси розкладають в один шар у сухому, теплому та добре провітрюваному приміщенні. Зазвичай підготовче сушіння триває приблизно два-три тижні.
Коли посадковий матеріал висохне, необхідно відокремити стару зморщену бульбоцибулину, розташовану під новою. Разом із нею видаляють висохлі залишки коренів, залишаючи для зберігання лише здорові тверді екземпляри.
Дрібні дочірні бульбоцибулини також можна зберегти до наступного сезону. Їх рекомендують тримати окремо від великих, оскільки такий посадковий матеріал використовують для подальшого розмноження гладіолусів.
Найкращі умови для зимового зберігання — температура приблизно від +2 до +7 градусів. Приміщення має бути сухим, добре провітрюваним і захищеним від морозів та різких температурних коливань.
Для цього може підійти прохолодний підвал або неопалюване приміщення, де температура не опускається нижче нуля. За відповідних умов невелику кількість бульбоцибулин можна зберігати й у холодильнику, якщо там не утворюється конденсат.
Посадковий матеріал рекомендують складати в картонні коробки з отворами, паперові пакети, сітчасті мішечки або неглибокі ящики. Герметичні поліетиленові пакети використовувати не варто, оскільки всередині може накопичуватися волога.
Протягом зими гладіолуси потрібно періодично оглядати, перевіряючи їхню твердість і зовнішній вигляд. Якщо на окремих бульбоцибулинах з'явилися пліснява, гниль або м'які ділянки, такі екземпляри необхідно негайно відокремити від здорових.
