Сад-город

Час копати примхливі рослини: 7 видів цибулинних і бульбових, які не можна залишати у ґрунті на зиму

30 жов•ТСН

Не покладайтеся на випадок, інакше через суворі зимові морози ви можете втратити цвітіння наступного року

Gardening Know How назвав 7 чудових садових рослин, які необхідно викопати зараз, щоб зберегти їх для майбутнього сезону.

Реклама

Висадження цибулин — це чудовий прояв віри в майбутнє, а також класичний приклад вміння чекати на винагороду. Заховані у прохолодному ґрунті, вони несуть у собі обіцянку ефектного цвітіння, яке настане через кілька місяців. І хоча весняноквітучі морозостійкі рослини — як-от тюльпани, нарциси та крокуси — потребують зимового холоду для запуску циклу цвітіння, багато літніх квітів походять із тропічних і субтропічних регіонів та не здатні пережити холод.

Реклама

Якщо залишити теплолюбні цибулини, бульбоцибулини, бульби та кореневища в холодному, перезволоженому зимовому ґрунті, їхні клітини можуть зазнати катастрофічних пошкоджень, а волога призведе до гниття. Через холодні зимові дощі та танення снігу такі рослини можуть швидко згнити від грибкових інфекцій ще до настання весни. Розуміння того, як правильно зберігати цибулини взимку та які саме з них потребують викопування,

допоможе вам заощадити час і зусилля та зберегти квіти.

Залежно від вашої кліматичної зони та сорту рослин, викопування і зимове зберігання цих ніжних красунь може стати приємним осіннім ритуалом. У південних регіонах цибулини іноді можна залишати в ґрунті під товстим шаром мульчі, але якщо ви живете в зоні 7 або холодніших, наполегливо рекомендується викопати їх і перенести на зберігання до приміщення. Зробивши це зараз, ви захистите свої улюблені літні квіти від зимових морозів, заощадите кошти та забезпечите вашому саду наступного літа ще пишніше цвітіння.

Теплолюбні цибулинні рослини, які треба викопатиПерш ніж братися до лопати, варто розібратися, з чим саме ви маєте справу: цибулинами, бульбами, бульбоцибулинами чи кореневищами. Хоча в побуті їх часто об’єднують загальним терміном «цибулинні», насправді ці літні квіти мають різну будову. Справжні цибулини (наприклад, у лілій) складаються з лусок. Жоржини розвиваються з потовщених кореневих бульб або просто бульб. Гладіолуси утворюють щільні бульбоцибулини дископодібної форми, а кани та кали розростаються за допомогою м’ясистих горизонтальних кореневищ.

Усі ці теплолюбні літні рослини мають схожі вразливості в зимовий період, тому восени їх необхідно обережно викопати.

Успіх викопування значною мірою залежить від правильно обраного часу. Для більшості теплолюбних сортів ідеальний момент настає одразу після перших легких заморозків, коли надземна частина темніє — це сигнал для рослини перемістити поживні речовини в підземне запасання. Однак не варто зволікати до повного промерзання ґрунту: тверда замерзла скоринка ускладнює процес викопування, а самі кореневища можуть постраждати від холоду. В зонах морозостійкості 3–5 викопування зазвичай проводять у середині або наприкінці жовтня, а в регіонах із помірнішим кліматом (зони 6–7) найкращий час — від кінця жовтня до початку листопада.

Реклама

Для акуратного викопування цибулин, бульб і бульбоцибулин використовуйте садові вила. Встроміть зубці у ґрунт на відстані 20–25 см від основних стебел. Обережно підважте кущ, струсіть залишки землі та залиште посадковий матеріал на просушування у сухому, добре провітрюваному приміщенні, захищеному від заморозків. Процес може тривати від кількох днів до кількох тижнів.

Коли зовнішні оболонки стануть твердішими, складіть рослини до повітропроникних картонних коробок або пластикових ящиків, вистелених сухим вермикулітом, перлітом, деревною стружкою або кокосовим волокном без домішок торфу. Зберігайте їх у прохолодному темному місці за температури 4–10 °C, наприклад, у неопалюваному підвалі або утепленому гаражі. Щомісяця оглядайте посадковий матеріал, щоб вчасно помітити ознаки гниття або зморщення.

Читайте також

Жоржини Жоржини можуть стати справжньою окрасою осіннього квітника.

Однак їхні м’ясисті бульбові корені, які походять із теплих гірських районів Мексики, не витримують промерзання ґрунту. Якщо залишити цінні сорти в землі у регіонах кліматичної зони 7 або холоднішої, це може призвести до їхньої загибелі. Зачекайте, доки перші заморозки торкнуться рослини, через що її листя набуде коричневого або чорного кольору. Цей стрес слугує для неї сигналом переходити у стан спокою та накопичувати останні запаси крохмалю в коренях.

Використовуючи гострий секатор, зріжте стебла на висоті приблизно 10–15 см від рівня ґрунту. Обережно підважте кущ садовими вилами, щоб вийняти бульби цілими. Акуратно змийте з них залишки землі та залиште їх просохнути в добре провітрюваному затіненому місці на 2–3 дні. Присипте місця зрізу стебел сірчаним порошком або корицею, щоб запобігти грибковій гнилі. Після цього складіть бульбоцибулини до ящиків, пересипавши їх кокосовим субстратом або сухим вермікулітом, і зберігайте за температури 7–10 °C. Періодично перевіряйте бульби: якщо вони починають зморщуватися, злегка збризніть їх водою.

Реклама

Гладіолуси

Гладіолуси, які цінуються за їхні високі квітконоси, виростають із бульбоцибулин. Хоча мініатюрні візантійські рослини ще можуть витримати легке похолодання, сучасні великоквіткові гібриди не вирізняються морозостійкістю: у промерзлому ґрунті (у 7-й кліматичній зоні та холодніших) вони перетворюються на водянисту гниль. Викопувати бульбоцибулини гладіолусів можна тоді, коли пожовтіє листя або одразу після перших легких заморозків — залежно від того, що настане раніше.

За допомогою садових вил або ручного культиватора розпушіть ґрунт навколо основи стебел та обережно витягніть бульбоцибулини, тримаючи їх за нижню частину листя. Зріжте його гострим секатором або садовими ножицями — вони дозволяють акуратно обрізати стебла, не пошкоджуючи їхню поверхню. Залиште 2,5 см стебла прикріпленим до бульби.

Сушіння надзвичайно важливе, тому розмістіть бульбоцибулини в теплому, сухому, добре провітрюваному приміщенні (21–24 °C) на 2–3 тижні. Після просушування нова, соковита бульба легко відділяється від відпрацьованої материнської. Відламайте та викиньте стару нижню частину бульбоцибулини разом із пухкими,

паперовими оболонками, залишивши крихітні бульбочки для розмноження. Зберігайте чисті бульбоцибулини у повітропроникних сітчастих мішках або відкритих картонних коробках у прохолодному, темному приміщенні за температурі 4–7 °C.

Кани Завдяки своєму веслоподібному листю і вогняним квітам кани додають патіо та бордюрам пишності та ефектності. Смугаста фіолетово-золота «Тропікана» або темнолиста «Австралія» створюють виразні центральні елементи композиції. Однак їхні кореневища не витримують мінусових температур. У зонах 7 і нижче мороз перетворює їх на кашу, якщо їх залишити без захисту. Дочекайтеся, доки перші заморозки не призведуть до почорніння листя. Зріжте товсті стебла до 8–10 см над рівнем землі. Кани мають густе коріння, тому треба перекопати кущ міцними вилами, обережно підважуючи кореневище з ґрунту.

На відміну від інших цибулинних кореневище кани корисне тим, що на зовнішній оболонці залишається тонкий шар сухого ґрунту, який захищає сплячі бруньки та запобігає втраті вологи під час зберігання. Дайте викопаним кущам висохнути в захищеному від морозу сараї або гаражі протягом кількох днів.

Щільно запакуйте їх до картонних коробок, вистелених вологим торфом, подрібненим папером або вермикулітом, підтримуючи температуру близько 7–13 °C. Після викопування рослин підживіть місце садіння невеликою кількістю компосту.

Бегонії бульбові Бульбові бегонії протягом літа та на початку осені тішать око розкішними махровими квітами, які нагадують троянди. Проте під їхніми соковитими стеблами ховаються бульби чашоподібної форми, які дуже чутливі до холоду й вологи. Якщо залишити їх у промерзлому ґрунті, вони швидко згниють. Починайте підготовку до зимівлі, коли нічна температура опуститься приблизно до 7 °C — ще до настання сильних заморозків. Припиніть поливання, щоб рослина могла природним чином перейти у стан спокою. У міру того, як рівень вологи знижуватиметься, соковиті стебла стануть менш пружними. Обережно зріжте або відламайте їх, залишивши пеньки заввишки близько 2,5 см над бульбою. За допомогою сапки акуратно підніміть круглі бульби, намагаючись не пошкодити їхню шкірку.

Розкладіть бульбоцибулини в один шар на газеті в теплому, сухому приміщенні,

де немає ризику замерзання. Залиште їх там на 2–3 тижні, доки залишки стебел не зморщаться і не відпадуть. Після дозрівання очистьте бульби від залишків сухого ґрунту та покладіть на зберігання порожнистим боком догори до неглибоких ящиків, заповнених сухим торфом, перлітом або тирсою. Зберігайте їх у темному сухому місці за температури від 7 °C до 13 °C. Раз на місяць перевіряйте бульби та видаляйте м’які або з ознаками гниття.

Каладіуми Каладіуми, які походять із Південної Америки, вирізняються серцеподібним листям, розфарбованим яскравими відтінками білого, рожевого та смарагдово-зеленого кольорів. Оскільки ці рослини еволюціонували в умовах теплих тропічних ґрунтів, їхні бульби чутливіші до холоду, ніж бульби жоржин чи кан. Якщо температура ґрунту опуститься нижче 13 °C, бульби можуть втратити здатність до проростання. Не чекайте до настання заморозків, щоб викопати каладіуми: робіть це на початку осені, щойно нічна температура стабільно опуститься нижче 15 °C, а листя почне втрачати своє забарвлення. Піднімайте бульби обережно за допомогою садових вил,

не відриваючи листя від кущів бульб.

Сушіння разом із листям дозволяє рослині повернути бульбі залишки вологи та життєво важливі поживні речовини. Розмістіть рослини в теплому, сухому й затіненому приміщенні за температури близько 21 °C на 2–3 тижні. Коли листя стане сухим і ламким, зріжте його біля основи бульби. Зберігайте вузлуваті бульби в сухому торфі або вермікуліті, підтримуючи температуру зберігання дещо вищою, ніж для інших цибулинних — у межах 15–18 °C. Для цього підійде шафа у житловому приміщенні або опалюване підсобне приміщення.

Слонячі вуха (алоказії та колоказії) Ніщо так не створює атмосферу джунглів, як рослини, відомі як слонячі вуха. Незалежно від того, який сорт ви вирощуєте, вони зовсім не витримують зимову вогкість і холод. У регіонах із кліматичними зонами 8–11 ці рослини можуть зимувати у відкритому ґрунті, проте в холодніших їх необхідно викопувати до настання морозів. Робіть це одразу після того, як перші легкі заморозки пошкодять краї листя або коли температура ґрунту восени опуститься нижче 10 °C. Використовуйте гострий сучкоріз або обхідний секатор,

щоб зрізати стебла на висоті 8–15 см над кореневою шийкою. За допомогою садових вил обережно підважте рослину навколо основи, щоб витягти масивну бульбоцибулину з землі, не пошкодивши водночас відростки (дочірні бульбоцибулини).

Змийте залишки ґрунту водою зі шланга, а довге волокнисте коріння підріжте садовими ножицями. Залиште бульбоцибулини просушуватися у теплому, добре провітрюваному місці, захищеному від прямих сонячних променів. Просушуйте близько 2 тижнів, доки зовнішня поверхня не стане сухою на дотик. Загорніть кожну бульбоцибулину в газетний папір або складіть до ящиків, пересипавши сухою деревною стружкою або кокосовим субстратом (без домішок торфу). Зберігайте у прохолодному темному місці за температури 7–13 °C, перевіряючи час від часу, чи залишаються вони сухими.

Кали Кали, які цінують за їхні витончені, немов скульптурні приквітки та плямисте листя, надають особливої ​​елегантності садовим квітникам і рослинам у контейнерах на патіо. Хоча звичайні білі кали можуть витримувати незначне похолодання у м’якому прибережному кліматі, їхні гібридні різновиди (жовті,

вогняно-помаранчеві, лавандові, темно-бордові) мають ніжні, пласкі кореневища, які починають гнити, щойно піддаються тривалому впливу циклів замерзання і відтавання. Викопуйте кореневища, коли листя пожовтіє та зів’яне або одразу після перших легких заморозків. Обережно підважте їх садовою лопаткою або маленькими вилами, намагаючись не подряпати й не пошкодити поверхню. Зріжте залишки стебел на висоті 2,5–5 см над кореневою шийкою.

Розкладіть кореневища в один шар на решітчастих лотках або аркушах картону та залиште в теплому, сухому та добре провітрюваному приміщенні (18–21 °C) на 2 тижні для просушування. Після цього запакуйте кореневища в сухий торф, вермикуліт або подрібнені газети, помістивши їх до повітропроникних картонних коробок. Зберігайте в темному сухому місці за температури 10–13 °C і стежте, щоб пакувальний матеріал залишався сухим для запобігання передчасному проростанню.

Якщо в жовтні ви приділите трохи часу викопуванню і зберіганню теплолюбних літніх цибулинних рослин, це стане найвигіднішим вкладенням, яке ви можете зробити для майбутнього цвітіння.

Викопавши ці ніжні рослини до настання зимових морозів, ви захистите їх від холоду та забезпечите ще ефектніше цвітіння наступного літа. Під час зберігання обов’язково позначте кожну рослину етикетками, зазначивши сорт і колір квітів. Завдяки цьому вам буде значно легше спланувати ваші квітники навесні.

Читайте також

каша, Сигнал, Вила, Троянда

Читайте ще
30 жов
В Україні зареєстрували новий морозостійкий сорт часнику з високою врожайністю (Seeds)
30 жов
Як захистити ґрунт від пересихання: простий спосіб наприкінці осені (Вісті Черкащини)
30 жов
Коли прибирати опале листя – восени чи весною: одна помилка може залишити сад без врожаю (Radioclub.ua)
30 жов
Зимовий душ для вазонів: які кімнатні рослини потрібно мити, а які краще не мочити (Гайсин Онлайн)
30 жов
Коли вже пізно садити квіти восени: важливі поради (VSN)