Дослідники перевірили існування та силу асоціацій “запах – колір” у 24 дорослих жінок та чоловіків віком від 20 до 57 років. Учасники сиділи перед екраном у кімнаті, позбавленій небажаних сенсорних подразників.
Усі навколишні запахи в ізоляторі видалялися за допомогою очисника повітря протягом чотирьох хвилин. Потім один із шести запахів (вибраних випадковим чином: карамель, вишня, кава, лимон і м’ята, а також вода без запаху як контроль) транслювався в кімнату за допомогою ультразвукового дифузора протягом п’яти хвилин.
Після цього учасникам показували квадрат, заповнений випадковим кольором (з нескінченного діапазону), і їх просили вручну налаштувати два регулятори – один від жовтого до синього, а інший від зеленого до червоного – щоб змінити колір квадрата на сірий. Аналогічна процедура повторювалася на різні запахи.
Схема експериментального середовища. Зображення: Ryan J. Ward et al., Frontiers in Psychology Результати показали, що вплив ароматів мало слабкий, але досить значний, щоб бути випадковістю, вплив на сприйняття кольорів.
Наприклад, при розпорошенні запаху кави, отриманий нейтральний «сірий» був ближче до червоно-коричневого. А запах карамелі зрушував у всіх учасників уявлення про нейтральний сірий у бік жовтого кольору.
Органи почуттів постачають зібрану інформацію у цілодобовому режимі. Один із способів керування мозком такими потоками даних — поєднання інформації від двох або більше почуттів, наприклад, від запахів та гладкості текстур, висоти звуку, кольору тощо.
Через цю сенсорну інтеграцію високі температури, наприклад, асоціюються з теплими кольорами.
Дослідження таких зв’язків допоможе краще зрозуміти принципи роботи мозку, вважають автори дослідження.
