Нейробіологи з Університету штату Колорадо в Боулдері вивчили степових польовок — дрібних гризунів, які входять до рідкісних ссавців (від 3 до 5%), що утворюють моногамні пари.
Вчені аналізували, що відбувається в мозку тварин, примушуючи їх об’єднуватися разом на довгі роки та «горювати», втративши партнера.
Дослідники використовували нейровізуалізацію: крихітні волоконно-оптичні датчики відстежували активність у мозку тварин у різних експериментах.
Наприклад, в одному зі сценаріїв полівці потрібно було натиснути на важіль, щоб відчинити двері до кімнати, де знаходився її партнер. В іншому випадку їй довелося перелізти через паркан, щоб зустрітися з коханим.
Дослідники спостерігали за зміною рівня дофаміну у прилеглому ядрі мозку тварини – області, відповідальної за мотивацію шукати винагороду. Щоразу, коли датчик виявляє сплеск дофаміну, він спалахував. Коли полівки натискали на важіль або перелазили через стіну, щоб побачити свого партнера, волокно яскраво загорялося і світилося, поки тварини притискалися і обнюхували один одного.
Навпаки, коли з іншого боку виявлялася випадкова полівка,
рівень дофаміну різко падав і датчик згасав.
«Отже, дофамін не лише мотивує нас шукати партнера, але також, що через центр винагороди проходить більше дофаміну, коли ми перебуваємо з нашим партнером, ніж коли ми разом з незнайомцем», — каже Енн Пірс, співавтор дослідження.
В іншому експерименті кілька польвок тримали окремо протягом чотирьох тижнів — вічність у житті гризуна — і досить довго, щоб польовки в дикій природі могли знайти іншого партнера. Коли пара возз’єдналася, вони згадали одне одного, але характерний сплеск дофаміну майже повністю зникав. По суті, мозок більше не відрізняв колишнього від будь-якої іншого гризуна.
Це може бути гарною новиною для людей, які пережили хворобливе розставання або навіть втратили чоловіка, припускаючи, що в мозку є вбудований механізм, який захищає нас від нескінченного нерозділеного кохання, додають дослідники.
Вивчаючи хімію кохання у тварин, вони сподіваються знайти рішення для лікування психічних розладів, пов’язаних з важким горем від втрати близької людини.
