Науковці під керівництвом Вільяма Баррі з Кембриджського університету використали стародавню ДНК і розгадали загадку появи розсіяного склерозу (РС) у Європі.
Нові дані припускають, що гени, пов’язані з РС, могли виникнути в регіоні Східної Європи і були «позитивно відібрані» в процесі еволюції.
На сьогодні вчені виявили сотні генів, пов’язаних із РС, але особливий генетичний варіант, HLA-DRB1*15:01, який підвищує ризик розвитку цього аутоімунного захворювання втричі, виявлено в кожного п’ятого жителя Північної Європи. При цьому, за оцінками, з цим діагнозом у Європі живе понад 700 000 осіб, а в усьому світі - понад 2,5 млн осіб.
Використовуючи дані десятків нещодавно секвенованих геномів середньовічних данців і бази даних стародавніх послідовностей, дослідники виявили «разючі закономірності» в генах, пов’язаних із РС. Виявилося, що ці гени мали своє походження в регіоні Східної Європи, відомому як Понтійський степ, включно з Україною та Південно-Західною Росією.
Припускають, що близько 5000 років тому скотарі з цього регіону, відомі як Ямна культура, мігрували на захід,
у Північну Європу, приносячи із собою ці гени. Варіанти, пов’язані з РС, мабуть, піддавалися «позитивному відбору» протягом часу.
Це дослідження відкриває новий погляд на еволюцію РС та інших аутоімунних захворювань. Нейроімунолог Ларс Фуггер з Оксфордського університету зазначає, що це означає, що розуміння РС варто розглядати як результат генетичної адаптації до умов навколишнього середовища ще в доісторичну епоху.
Однак, хоча гіпотези Баррі та його команди вважаються «дійсними», науковий письменник Лайонел А. Пуза та дослідник геноміки Самір Асгарі підкреслюють, що потрібні «більш конкретні докази». Вони закликають до подальших досліджень, щоб підтвердити зв’язок між інфекційними захворюваннями та ризиком розвитку РС.
Дослідження опублікованов журналі Nature.
