Навіть якщо глобальне потепління повністю припиниться, обсяг льоду в Європейських Альпах, за прогнозами, зменшиться на 34% до 2050 року. Якщо картина, яка спостерігалася протягом останніх двох десятиліть, збережеться, втрата льоду може наблизитися до майже половини поточного обсягу, відповідно до нещодавнього міжнародного дослідження, проведеного вченими з Університету Лозанни (UNIL, Швейцарія).
До 2050 року, тобто через 26 років, ми втратимо принаймні 34% об’єму льоду в Європейських Альпах, навіть якщо глобальне потепління припиниться повністю й негайно. Це передбачення нової комп’ютерної моделі, розробленої вченими з Факультету наук про Землю та навколишнього середовища Університету Лозанни (UNIL) у співпраці з Університетом Гренобля, ETHZ і Університетом Цюриха.
У цьому сценарії, розробленому з використанням алгоритмів машинного навчання та кліматичних даних, потепління буде зупинено у 2022 році, але льодовики продовжуватимуть зазнавати втрат через інерцію в системі клімат-льодовик. Однак цей найоптимістичніший із прогнозів далекий від реалістичного майбутнього сценарію,
оскільки викиди парникових газів продовжують зростати в усьому світі.
Насправді зникне більша частина об'єму льодуІнший більш реалістичний прогноз дослідження показує, що без кардинальних змін чи заходів, якщо тенденція танення за останні 20 років збережеться, майже половина (46%) обсягу льоду в Альпах фактично зникне до 2050 року. Ця цифра може навіть зросте до 65%, якщо екстраполювати дані лише за останні десять років.
2050: найближче майбутнєНа відміну від традиційних моделей, які передбачають оцінки на кінець століття, нове дослідження, опубліковане в Geophysical Research Letters, розглядає більш короткий термін, що полегшує побачити актуальність у нашому житті і, таким чином, заохочує до дій. Скільки років буде нашим дітям у 2050 році? Чи буде ще сніг у 2038 році, коли Швейцарія може приймати Олімпійські ігри? Ці оцінки є тим більш важливими, оскільки зникнення кілометрів льоду матиме помітні наслідки для населення, інфраструктури та водних запасів.
«Дані, використані для побудови сценаріїв, припинилися у 2022 році, після якого було надзвичайно спекотне літо. Тому цілком імовірно, що ситуація буде ще гіршою, ніж та, яку ми представляємо», — стверджує Семюель Кук, дослідник UNIL і перший автор дослідження.
Штучний інтелект покращує моделіМоделювання проводилося з використанням алгоритмів штучного інтелекту. Вчені використовували методи глибокого навчання, щоб навчити свою модель розуміти фізичні концепції та надати їй реальні кліматичні та гляціологічні дані. «Машинне навчання революціонізує інтеграцію складних даних у наші моделі. Цей важливий крок, який раніше був сумнозвісно складним і дорогим з погляду обчислень, тепер стає більш точним і ефективним», – пояснює Гійом Жуве, професор. у FGSE та співавтор дослідження.
