Нові дослідження припускають, що стародавні міста, які виникли багато тисяч років тому, були вільні від соціальної нерівності, а в їхніх суспільствах переважали егалітарність і солідарність.
Дослідження фокусувалося на трипільських мегаполісах, розташованих у Понтійському степу на території сучасної України, Молдови та Румунії. Ці поселення, що виникли близько 6200 років тому, були найбільшими доісторичними містами, що вміщували до 15 000 осіб у період розквіту.
Дослідники використовували коефіцієнти Джині для оцінки нерівності в домашніх господарствах у цих містах. Отримані дані показали, що до приблизно 3800 року до н.е. відмінностей у розмірах будинків, які могли відображати відмінності в добробуті, практично не було. Це свідчить про високий ступінь соціальної рівності в спільнотах трипільської культури.
Аналіз архітектури та планування поселень також вказав на прагнення до рівності. Кругле або овальне планування поселень забезпечувало рівний доступ до інфраструктури, а багатофункціональні будинки зборів свідчили про залучення всієї спільноти до ухвалення рішень.
Однак до 3800 року до н.е. ситуація почала змінюватися. Просторове розташування поселень почало змінюватися, можливо, свідчачи про зростання нерівності та появу соціальної ієрархії. Поява дрібніших поселень у сільській місцевості може вказувати на те, що люди покидали великі міста, розчарувавшись в утопії соціальної рівності.
Ці висновки підкреслюють важливість соціальної рівності для стійкості спільнот і мегаполісів. І, можливо, вони можуть застерегти сучасні суспільства від повторення долі перших міст, де утопія з часом перетворилася на реальність нерівності та занепаду.
Дослідження, опубліковане в журналі Antiquity, підкреслює важливість вивчення історичних аспектів соціальних відносин для розуміння довгострокової стійкості суспільств.
