Британський науковий оглядач Девід Робсон розбирає у New Scientist причини погіршення якості сперми у чоловіків у всьому світі. Naked Science переклав статтю, де дослідники намагаються зрозуміти причини цього явища та шукають способи звернути її назад.
1974 рік. Поки газетні оглядачі захоплюються успіхами у розвитку екстракорпорального запліднення та перспективами появи «дітей з пробірки», від їхньої уваги вислизає тривожне відкриття в галузі чоловічої фертильності.
Порівнюючи результати дослідження сучасних ним зразків сперми з історичними даними, два лікарі з Айови - К. М. Кінлох Нельсон і Реймонд Бунге - показали, що за два десятиліття у чоловіків різко знизилася кількість сперматозоїдів. 1951 року в мілілітрі сперми містилося 107 мільйонів сперматозоїдів; до 1970-х років їх поменшало на 50 із лишком відсотків – 48 мільйонів. Середній обсяг сперми від однієї еякуляції також упав.
До 1990-х років вчені стали приділяти вже набагато більше уваги цьому питанню, але деякі з них, як і раніше, були скептично налаштовані. Вони списували розбіжності на відмінності у методах підрахунку чи той факт,
що дослідження проводилися переважно чоловікам, які проходили лікування від безпліддя. Нині таких сумнівів залишається дедалі менше. "Існує безліч наукових даних, що свідчать про це зниження", - говорить Альберт Салас-Уетос з Університету Ровір-і-Вірхілі в Іспанії.
Для Салас-Уетеса головне питання полягає не в тому, чи дійсно відбувається так званий «спермагеддон», а в тому, чому він відбувається і що з ним робити. Згідно з дослідженнями, проблема може виникати через вплив токсинів довкілля та деяких особливостей способу життя. Краще вивчивши головних підозрюваних, ми, можливо, нарешті зможемо загальмувати цю тенденцію або звернути її назад.
Зниження кількості сперматозоїдівУ кожного шостого жителя планети є проблеми із зачаттям, йдеться у нещодавній доповіді Всесвітньої організації охорони здоров'я. Існує безліч причин, але 30—50 відсотків подібних випадків пов'язані з кількістю і якістю сперми. Або сперматозоїдів дуже мало, або вони недостатньо рухливі, щоб досягти яйцеклітини. Деякі можуть мати генетичні дефекти в хромосомах, відомі як фрагментація ДНК.
Шанна Свон, епідеміолог-репродуктолог з Медичної школи Ікана в Маунт-Сінаї (Нью-Йорк), стала автором багатьох з найцікавіших досліджень. Вона зацікавилася цією темою у 1990-х роках, коли Національна академія наук США попросила її зробити незалежний аналіз проведеного у Данії дослідження про швидке зниження кількості сперматозоїдів. Свон спочатку була налаштована скептично: вона вважала, що дослідники могли прогаяти при підрахунку якийсь важливий чинник. Однак, обробивши дані, вона виявила ті ж темпи зниження, що були передбачені датською командою. «Ми взагалі не знайшли розбіжностей аж до другого знака після коми, – каже Свон.
За наступні десятиліття її переконаність лише посилилася. У 2017 році вона з колегами опублікувала найбільший у своєму роді мета-аналіз, в якому розглядалися дані 185 досліджень понад 42 тисячі чоловіків у період з 1973 по 2011 рік. Команда Свон вивчила два показники: концентрацію сперматозоїдів в одному мілілітрі сперми та загальну кількість сперматозоїдів у зразку. У Північній Америці, Європі, Австралії та Новій Зеландії обидва показники знижувалися в середньому приблизно на 1,5% на рік, що призвело до падіння на 50-60% за весь період.
