Відчуття запаху самок, з якими немає змоги контактувати, призвело до скорочення тривалості життя у самців мишей після середнього віку. Ефект зберігався навіть у випадку, коли самці жили і могли спаровуватися з іншими самками. Поки що науковці не знають механізм, який призводить до вкорочення віку, однак результати підтверджують, що навіть сам запах представника протилежної статі може мати вагомий довготривалий вплив на старіння. Про це науковці відмітили у журналі Proceedings of the Royal Society B
Nick Fewings / Unsplash
👋 Слідкуйте за наукою разом з нами — підписуйтеся на наш телеграм та інстаграм, буде цікаво!
Яким чином запах запідозрили у впливі на старіння?Можливість вести репродуктивно активне життя у ранньому віці у багатьох тварин пов'язане з раннім старінням і коротшим життям. Деякі вчені пов'язують це біологічним компромісом, згідно з яким організм мусить розподіляти доступні ресурси на різні етапи життя. У такому разі, використовуючи більше ресурсів на розмноження у молодості, залишається менше ресурсів на підтримання життєвих функцій у подальшому житті.
Однак дослідження на тваринах демонструвало, що ця залежність може бути змінена чинниками середовища.
Одні досліди, як-от на нематодах і плодових мушках, свідчили, що навіть запах самок сам по собі може спричинити прискорене старіння та вкорочення життя у самців. Однак подальший доступ до спаровування нівелював негативний вплив у самців мух. У мишей також відомо, що запах одне одного може впливати на тривалість життя і репродукцію. Наприклад, запах дорослих самок змушує молодих самок повільніше досягати статевої зрілості. А зараз науковці Університету Отаго та Університету Нового Південного Вельсу вирішили дослідити, чи має запах самок довготривалі наслідки і на самців.
Як визначили вплив на мишей запаху самок?Самців мишей віком від 10 місяців, що еквівалентно середньому віку, розділили на чотири групи до досягнення ними 24 місяців (похилий вік у мишей). В першій групі самці жили самі та не спаровувалися, а в другій групі самці могли спаровуватися з самками. У третій групі самці теж жили самі, однак піддавалися запаху самок, яких не бачили, а в четвертій — мали змогу паруватися із самками, однак піддавалися ще й запаху незнайомих самок.
Досягнувши віку 24 місяців всі ще
