Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомляє у Фейсбуці.
У межах співпраці польських та українських вчених вперше були відібрані зразки морської фауни із дна Південного океану.
Для проведення робіт використовували спеціальний придонний трал. Дослідження відбувалося у протоці Пенола (район станції “Академік Вернадський”) на трьох різних глибинах.
На кожній з них були знайдені різні морські організми. На глибині 250 м переважали губки, великі морські зірки і голотурії (їх ще називають морськими огірками через схожість форми).
На глибині 200 м найчастіше траплялися середні за розміром види морських зірок, равлики, великі багатощетинкові черви та офіури (також мають назву "змієхвістки" через своєрідний спосіб пересування: коли вони повзуть дном, їхні промені звиваються, як змії).
На глибині 120 м були зібрані різні види голкошкірих і колонії малорухомих видів мохуваток.
Зразки зберігаються на судні в спеціальних морозильних камерах. Після доправки в лабораторію на “великій землі” науковці робитимуть виділення та сіквенс (прочитання)
генетичного коду відібраних організмів і вивчатимуть, скільки металу є в їхніх мінеральних скелетах.
Читайте також: Українські полярники вперше задокументували зустріч із фінвалом 
Одним із найсучасніших методів дослідження морських екосистем є аналіз ДНК із довкілля. Цим методом можна в одній пробі води визначити десятки і сотні видів живих організмів за допомогою специфічних молекулярних маркерів. Це дозволяє заощаджувати час і кошти, а також завдавати значно меншої шкоди довкіллю порівняно із традиційними методами досліджень, які передбачають обов'язковий вилов живих істот.
Читайте також: Супутник NASA та ISRO досліджуватиме танення льодовиків Антарктиди Однак, щоб цей метод працював, спершу треба зібрати банк даних маркерних послідовностей ДНК місцевих видів (баркодів), який у подальших дослідженнях гратиме таку ж роль, як у криміналістів база відбитків пальців. Саме для розвитку бази баркодів антарктичної фауни і призначений перший “улов” “Ноосфери”.
Науковці зауважили, що зміна клімату призводить до підвищення температури морської води та її окислення (зниження показника pH).
У кислішій і теплішій воді змінюється фізіологія тварин, зокрема вони починають набагато інтенсивніше вбирати в себе метали з води і відкладати їх у скелетних елементах – кістках, мушлях, панцирях тощо.
Забруднений металами скелет слабшає. Також окислення води негативно впливає на раковини тварин, утворені з вуглекислого кальцію, адже він розчиняється у кислому середовищі. Разом із накопиченням металів це робить скелетну опору морських жителів ламкою і вразливою.
Тож завдяки цим дослідженням вчені зможуть оцінити чутливість/стійкість водних безхребетних до зміни хімічного складу Південного океану й виявити групи, яким в першу чергу загрожують наслідки кліматичних змін в Антарктиці.
Читайте також: Турецькі вчені почали дослідження з впливу мікропластика на екосистему Антарктиди З польського боку участь у дослідженні беруть співробітники Польської академії наук і Гданського університету.
Нинішній спільний відбір зразків придонної морської фауни дає початок новому напряму наукової співпраці України і Польщі. Очікується його розвиток у довготривалий спільний проєкт, фінансований Національним науковим центром Польської Республіки.
Як повідомляв Укрінформ, українські дослідники виявили поблизу станції “Академік Вернадський” новий вид рослин
Фото: Національний антарктичний науковий центр
