2019 року журнал Biological Conservation опублікував дослідження про зниження чисельності 41% видів комах, третина яких уже перебуває під загрозою зникнення. Наприклад, останніми десятиліттями на межі вимирання опинилося 46% видів бджіл(!). Учені бʼють на сполох: кількість бджіл зменшується навіть у лісах, незайманих людиною.
Група науковців, фізиків і біологів із Канади, Вероніка Ламбінет, Майкл Хейден, Герхард Гріс із колегами з університету Саймона Фрейзера у Ванкувері дослідили, що у черевцях медових бджіл є феромагнітний матеріал на основі магнетиту, тому вони відчувають навіть такі магнітні поля, які не фіксують прилади.
Науковці українських аграрних університетів також досліджують вплив магнітного поля Землі на бджіл. На їхню думку, робоча бджола, рухаючись в просторі, відчуває на собі дію магнітного поля Землі. Це пов’язано з тим, що тіло бджоли має властивості чітко вираженого магнітного поля, вісь якого збігається з повздовжньою віссю її тіла. Під час польоту в магнітному полі Землі, відповідно до закону електромагнітної індукції, бджола відчуватиме сили взаємодії з цим полем.
Бджоли використовують інформацію геомагнітного поля для синхронізації біологічного годинника, для орієнтації в просторі під час навігації, будівництва стільників. А воно нині послаблене і нестабільне через численні і сильні спалахи на Сонці, які викликають магнітні бурі на Землі. Також зростає кількість сильних гроз, штормів і аномальна чисельність блискавок у природі, що посилює іонізацію атмосфери і напруженість змінного електричного поля. Це впливає на поведінку бджіл, може викликати у них раптову і немотивовану агресію, коли вони, наприклад, відчувають наближення бурі. Їхня роздратованість досягає максимуму, коли грозовий фронт наближається до пасіки на відстань 600–800 м. У такий час людям краще триматися подалі від пасіки, щоб не пожалили бджоли. Вони здатні відрізняти зони з підвищеною біоелектричною активністю. Відомо, що у людей є ділянки тіла, які в навколишньому середовищі створюють досить сильні постійні електричні поля (голова, руки) і, мабуть, невипадково бджоли прагнуть вразити саме їх. Також агресивно ставляться до волосся, оскільки воно несе значний електричний заряд. Бджоли під час нападу ніби заплутуються у волоссі і прагнуть дістатися до шкіри, щоб вжалити.
Зміна клімату загалом загрожує існуванню багатьох видів мух, мурах, попелиць, цвіркунів, уже постраждало багато видів метеликів. Наприклад, чисельність комах у природоохоронних зонах Німеччини за 27 років знизилася на 76%. Зменшення комах призвело до вимирання птахів, жаб і ящірок, які ними харчувалися.
Масове вимирання комах може спричинити екологічну катастрофу. Зникнення навіть однієї маленької ланки, такої як комар, може призвести до ефекту доміно, внаслідок якого поступово зруйнується вся складна система тваринного світу.
Найближчими роками кількість магнітних аномалій, пов'язаних зі змінами в ядрі Землі, на думку вчених, тільки зростатиме. Нині нам нічого протиставити цим магнітним аномаліям. Комахи і тварини гинуть, а вчені поки що не мають змоги вивчити це питання глибше. Люди в усьому світі спостерігають аномалії в природі, тому активно порушують цю тему у суспільстві для створення міжнародного наукового центру, де кращі вчені планети зможуть обʼєднати свої знання, новітні технології і ресурси з усіх країн для подолання кліматичної кризи і порятунку життя на Землі.
Ірина ГАНІНА,
екологічна волонтерка,
м. Біла Церква
