Наука

Кам'яні хрести села Куманів на Хмельниччині: нові відкриття у проєкті «Могили предків»

6 квт•Район.in.ua

Експедиція проєкту «Могили предків» дослідила некрополі сіл Куманів та Андріївка на Хмельниччині.

Український цвинтар Куманова вразив досілдників розмірами та величезною кількістю старих кам’яних хрестів. Найстаріший, вірогідно, датується ще кінцем ХVIII століття. А от найдавніший із вказаною датою – 1810 рік, – пише«Україна інкогніта».

Серед цікавих знахідок називають надгробок вірогідно першої половини ХІХ століття у вигляді досить рідкісного для цієї частини Поділля шестираменного хреста. На жаль, епітафія сильно пошкоджена.

Найцікавішими ж виявилися два розташовані поруч надгробки встановлені на могилах дітей 5-ти та 6-ти років. Всі вони датовані 1877 р. Вірогідно діти померли одночасно або у результаті нещасного випадку (пожежа) чи інфекційної хвороби», – йдеться у повідомленні.

Ці надгробки знайшов учасник проекту Валентин Нищий.

Надгробки цікаві тим, що у якості заготовки використано типові римо-католицькі хрести із христограмою «IHS».

«У ті часи заготовки під надгробки розвозили на возах селами так звані «хрестовози», – каже пан Федоров. – «Хрестовози» брали на реалізацію продукцію майстрів-каменотесів,

а по тому реалізовували або за гроші, або в обмін на зерно. У валках «хрестовозів» були надгробки на всі випадки життя. Навіть єврейські мацеви. Вірогідно, коли вони дісталися Куманова всі «православні» чи «невизначені», хрести були продані, і залишалися лише відверто католицькі. От їх і купили батьки чи рідні цих дітей», – пояснює причину використання «польських» хрестів Начальник відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міськради Олег Федоров.

Варто зазначити, що й римо-католики (поляки) не нехтували типовими православними (українськими) надгробками. Зокрема в лапідарії при Санктуарії Летичівської Богородиці можна побачити типові українські хрести (Спаситель там прибитий до хреста 4-ма цвяхами, а не 3-ма за католицьким каноном), але епітафії – польською мовою із використанням римо-католицьких символів.

Культура, Валок

Читайте ще