Автори нового дослідження з’ясували, як перехід від полювання та збирання до рослинництва та скотарства змінив мікробіом людини. Так вони дізналися, чому у людей неоліту почали боліти зуби.
У журналі Nature Communications опубліковано статтю групи італійських учених, в якій вони представили результати дослідження стародавньої ДНК із зубного каменю людей від верхнього палеоліту до енеоліту. Автори роботи показали, як і через що змінювався мікробіом людського рота протягом 30 тисяч років.
Набір бактерій, що живуть у ротовій порожнині людей, безпосередньо залежить від харчування. Зазвичай про зміну харчування в давніх людських спільнотах вчені судять з археологічних знахідок залишків їжі. Автори нового дослідження пішли іншим шляхом: вони виділили ДНК із зубного каменю 76 людей, що жили приблизно в одному місці, але розділених тисячоліттями.
Дослідники вивчили, як змінювався мікробіом ротової порожниниДослідники хотіли дізнатися, чи змінювався мікробіом ротової порожнини в той час, коли спільноти мисливців-збирачів переходили до сільського господарства. Щоб надійно відокремити досільськогосподарський мікробіом від наступних,
вони взяли 11 зразків зубного каменю, знайдених у печері Пальиччі на південному сході Італії (провінція Апулія). У верхньому палеоліті (31-11 тисяч років до нашої ери) там була стоянка кроманьйонців, носіїв граветтської та оріньякської культур.
Інші зразки належать до неоліту (6200-4000 роки до нашої ери) та енеоліту (3500-2200 роки до нашої ери). Знахідки всіх зразків зроблені у тій самій провінції Апулія. Як відомо з археологічних знахідок, сільське господарство на Апеннінському півострові почалося саме з тих місць. Приблизно за 6200 років до нашої ери туди дісталися вихідці з Леванту і принесли із собою землеробство.
Неоліт у цій галузі зазвичай ділять на чотири основні культурні фази: ранній період (йому відповідає принесена з Леванту культура кардіумної кераміки), середній (культура Пассо-ді-Корво), перехідний (культура Серра д’Альто) та пізній (культура Діана).
За покращення умов життя люди заплатили здоров’ямЗміна археологічних культур в одному місці зазвичай свідчить про зміну способу життя громади або про витіснення колишніх жителів. Автори роботи вважають,
що у випадку з неолітичним населенням Апулії йдеться не про витіснення. Виявилося, що приблизно в ті ж часи, коли змінюються археологічні культури, змінюється і мікробіом порожнин рота людей.
Перша велика відмінність від верхньопалеолітичних зразків належить до раннього неоліту. Тоді люди почали вживати більше крохмалистих рослин. Наступну зміну мікробіома вчені пов’язали з вживанням молока — отже, зі скотарством. Люди почали пити молоко ще тоді, коли не могли його повністю переварити.
Наступна серйозна зміна складу бактерій людського рота відбувається вже у пізньому неоліті. Автори роботи вважають, що в цей період люди почали активно використовувати ферментовані продукти: квасили овочі та молоко, щоб вони могли довше зберігатися. Це також збігається зі знахідками археологів. На кераміці того періоду знаходять сліди ферментованої їжі. Крім того, є знахідки посуду, в якому безпосередньо квасили овочі, та рогаток, якими збивали олію.
Зазвичай розширення раціону харчування вважають ознакою розвитку нашого суспільства та безумовним благом людини. Але не все так просто,
твердять автори нової роботи. За покращення рівня життя доводиться платити власним здоров’ям.
Загалом, нині бактерії, які присутні у порожнини рота, першими починають розщеплювати їжу, що надходить у організм. І здається, що вони цілком нешкідливі і навіть корисні. Але із зубного каменю із зразків, що належать до третього та четвертого неолітичних періодів, дослідники виділили ДНК бактерії Porphyromonas gingivalis.
Хвороби ротової порожнини провокує бактерія P. gingivalisЦе анаеробна бактерія, що викликає хвороби ясен — зокрема пародонтоз. Останнім часом присутність P. gingivalis також пов’язали з кількома позаротовими захворюваннями, такими як серцево-судинні, діабет та хвороба Альцгеймера. Очевидно, вона безпосередньо впливає на мікробний склад кишечника господаря.
У людей верхнього палеоліту ніяких ознак P. gingivalis у зубному камені немає, та й загалом зуби у них знаходилися на момент смерті в значно кращому стані, ніж навіть у неолітичних мисливців-збирачів, які тільки-но починали освоювати сільське господарство. У представників раннього та середнього неоліту ця бактерія вже присутня. А ось у їхніх нащадків із пізнього неоліту слідів присутності P. gingivalis вже багато. Поліпшення раціону принесло їм карієс та пародонтоз. А згодом почали боліти зуби.
Фото Andrea Quagliariello
Зверніть увагу, раніше HUBZ писав про те, які безкоштовні послуги доступні для українців у лікуванні зубів
Запис Вчені дізналися, чому у людей неоліту почали боліти зуби спершу з'явиться на HUBZ - інформаційна агенція.
