Більшість стародавніх творів мистецтва перебувають у незадовільному стані. Статуї, які демонструються у музеях, майже завжди мають ушкодження, пише IFLScience.
За словами Спенсера МакДеніела, який є аспірантом Університету Брандейса, першими у статуй завжди відламуються виступаючі частини на кшталт голови, рук, носа тощо. Ноги та тулуби, як правило, зберігаються краще.
Виступаючі частини статуї втратили під час падінь, чого не можна сказати про носи. Більшість носів римських та давньогрецьких скульптур була навмисними мішенями. У якості приклада можна навести базальтову голову племінника імператора Тіберія Германіка, що зберігається у Британському музеї. По ній видно, що носа було відсічено цілеспрямовано ранніми християнами. Вони ж вирізали на лобі хрест.
В афінському Національному археологічному музеї можна побачити статую Афродіти, яку спіткала схожа доля. У неї немає носа. На лобі грецькій богині висічено хрест. На думку вчених, відсікання носа було частиною ритуалу з повалення хибного ідола. Представники більш ранніх цивілізацій на кшталт стародавніх єгиптян відсікали носи статуям, оскільки вірили, що в них зберігається «душа» уособлюваної істоти. Вони вважали, що руйнування носа знищує дух божества, тому що воно позбавляється можливості дихати.
