Нове дослідження, проведене вченими з Національного інституту геофізики і вулканології (INGV) та Археологічного парку Помпеї, показало, що землетруси, які супроводжували виверження Везувію 79 р. н. е., могли істотно посилити руйнування та збільшити кількість жертв.
Це дослідженнявперше детально розглядає наслідки сейсмічної активності, що супроводжує виверження.
Під час розкопок у «Casa dei Pittori al Lavoro» дослідники помітили дивацтва в обваленні будівель, які не відповідали ефектам тільки вулканічної активності. Виявлення двох скелетів із серйозними переломами і травмами стало ключем до розуміння того, що відбувається. Один зі скелетів, ймовірно, був миттєво розчавлений фрагментом стіни, що обвалився, а інший, можливо, намагався захистити себе дерев’яним предметом.
Протягом 18 годин на місто падали пемзові лапіллі, змушуючи людей шукати притулок. Коли виверження припинилося, сильні землетруси обвалили перевантажені будівлі, заваливши людей, що залишилися всередині. Це підтверджують знайдені скелети, які не загинули від вдихання попелу або екстремальної спеки, а були поховані під обваленими стінами до прибуття пірокластичних потоків.
Це дослідження підкреслює важливість правильного розпізнавання взаємодії вулканічних і сейсмічних явищ та їхнього впливу на будівлі і людей. «Ми довели, що сейсмічність під час виверження відіграла значну роль у руйнуванні Помпей», — зазначив доктор Доменіко Спаріче, вулканолог INGV-Osservatorio Vesuviano.
«Новий погляд на руйнування Помпеї дає нам змогу дуже близько познайомитися з досвідом людей, які жили тут 2000 років тому», — додав доктор Габріель Цухтрігель, директор Археологічного парку Помпеї. Вибір, який зробили жителі Помпей в останні години існування міста, і динаміка подій, що вирішували їхню долю, забезпечували цінний урок для сучасних дослідників.
