Нейробіологи визначили в мозку мишей нейрони, які відповідають за емоційний зв’язок дитини з матір’ю. Активація цих нейронів у мишенят зменшувала у них симптоми стресу, знижувала рівень гормонів стресової відповіді — кортикостероїдів, а також обумовлювала їхню здатність створювати позитивні асоціації. Отримані результати дозволять науковцям краще зрозуміти, як формується соціальна поведінка у дітей, які з якихось причин не мають емоційного зв’язку з матір’ю. Результати дослідження опублікували в журналі Science
Чому важливо вивчати зв’язок матері з дитиною?У ссавців, зокрема й у людей, між новонародженою дитиною та матір’ю або опікуном створюється емоційний зв’язок, який сприяє подальшому емоційному та розумовому розвитку дитини. Цей зв’язок створює відчуття безпеки під час дослідження навколишнього світу, навчання та отримання життєво важливих навичок. Утім, фізіологічне підґрунтя виникнення цього зв’язку досі достеменно не вивчене.
Науковцям вже було відомо, що невизначена область (zona incerta, ZI) таламуса пов’язує зовнішні стимули зі внутрішніми переживаннями,
що надзвичайно важливо для формування реакції дитини на матір. Ця область найбільш активно формує зв’язки з іншими ділянками мозку в дитинстві, і ці зв’язки поступово зникають з настанням статевого дозрівання. Тому науковці Єльського університету та Сорбонни вирішили дослідити на мишах, як нейрони цієї ділянки мозку залучені до формування зв’язку між матір’ю та дитиною.
За що виявилася відповідальною невизначена область мозку?Перш за все науковці вирішили перевірити, які нейрони ZI активуються під час взаємодії дитини з матір’ю. Для цього у мишенят віком 16-18 днів за допомогою введення нешкідливого вірусу помітили три типи нейронів: збуджувальні глутаматні, гальмівні соматостатичні та гальмівні парвальбумінові. Далі за активністю цих міток під час взаємодії мишенят з матір’ю вдалося визначити, що саме соматостатичні нейрони реагують найбільш активно.
Соматостатичні нейрони невизначеної області (ZISST) виявилися специфічними саме до взаємодій з матір’ю, адже вони активувалися не так сильно у подальших експериментах з іншими мишами, такими як інші самки та самці і навіть брати та сестри мишенят. Науковцям вдалося з’ясувати, що така активація нейронів була заснована одразу на кількох сенсорних сигналах — і нюхових, і дотикових. Коли мишенята не мали змоги торкатися матері та вдихати її запах, нейрони ZISST не активувалися.
