Науковці дотепер вважали, що причиною розрідженої атмосфери Місяця були рівнозначні за впливом наслідки ударів космічного каміння об поверхню супутника та іонне розпилення від фотонів Сонця. Останні дослідження показали, що один з чинників має домінуючу роль.
Науковці в 1960-х та 1970-х роках виявили, що атмосфера Місяця значно тонша за Земну. Відтоді вчені довго не могли дійти згоди щодо походження розрідженої атмосфери і джерел підтримання такого її стану, пише Space.com.
З одного боку, причиною тонкої атмосфери мали бути удари метеоритів, які піднімають ґрунт з поверхні Місяця. Під час явища ударного випаровування частинки через слабку гравітацію залишаються підвішеними над космічним тілом.
Водночас не виключали вплив іонного розпилення – явища, за якого високоенергетичні заряджені частинки від Сонця, також відомі як сонячний вітер, стикаються з місячною поверхнею та передають енергію атомам. Це призводить до викидів цих атомів в атмосферу супутника.
"Грунтуючись на даних Досліджень місячних атмосфери та пилового середовища (LADEE) NASA, здавалося, що обидва процеси відіграють певну роль. Наприклад, під час метеоритних дощів ви бачите більше атомів в атмосфері, а це означає, що удари мають свій вплив.
ВІДЕО ДНЯ
Але також, коли Місяць захищений від Сонця, наприклад, під час затемнення, відбуваються зміни в атомах атмосфери, тобто роль Сонця також присутня. Отже, результати не були чіткими чи кількісними" – пояснює керівниця групи дослідників, доцентка Массачусетського технологічного інституту США Ніколь Ні.
Команда авторів дослідження, опублікованого в Science Advances, вважає, що переважно тонка атмосфера Місяця зберігає свій стан завдяки явищу ударного випаровування.
NASA
NASA
Відкриття вчені змогли зробити завдяки приблизно десяти зразкам місячного ґрунту, кожен з яких важив лише 100 міліграмів.
Дослідники виділили в них два елементи – калій і рубідій, обидва з яких настільки леткі, що можуть випаровуватися як під час падіння метеоритів, так і сонячного розпилення.
Порівняння впливу на атоми цих елементів показало, що більша їх кількість залишиться в атмосфері Місяця саме внаслідок ударного випаровування, тоді як при іонному розпиленні багато з них загубляться в космосі.
Доцентка Ні разом з колегами виявила, що ґрунти містять переважно важкі ізотопи калію та рубідію,
що підтверджує домінуючу роль метеоритних ударів.
Подальше створення математичної моделі показало, що 70% атмосфери Місяця утворилося внаслідок падіння метеоритів і ударного випаровування, а інші 30% – завдяки сонячному вітрові та розпиленню іонів.
Читайте також :
"Місяць більше не є незайманим". Вчені хочуть оголосити нову епоху для супутника
"Ми даємо остаточну відповідь, що випаровування при ударі метеорита є домінуючим процесом, який створює атмосферу Місяця.
Місяцю близько 4,5 мільярдів років, і протягом цього часу поверхню постійно бомбардували метеорити. Ми показуємо, що зрештою розріджена атмосфера досягає сталого стану, тому що вона постійно поповнюється невеликими ударами по всьому Місяцю" – сказала Ні.
Побиту поверхню Місяця вважають чітким і очевидним доказом того, що протягом усієї своєї історії супутник Землі переживав зіткнення з космічним камінням.
На початку життя Місяця молода Сонячна система була бурхливою на події. У результаті поверхня Місяця часто зазнавала ударів масивних метеоритів.
Із часом зіткнення між тілами Сонячної системи зменшило в розмірах багато більших космічних каменів.
Тим не менш, цих ударів усе ж було достатньо, щоб дозволити продовжити випаровування і безперервне поповнення атмосфери Місяця.
"Це відкриття виходить за рамки розуміння історії Місяця, оскільки такі процеси можуть відбуватися і можуть бути більш значущими на інших супутниках і астероїдах, які є центром багатьох запланованих місій" – оцінив результати дослідження дослідник місячних ґрунтів Кембриджського університету, який не брав участі в роботі, Джастін Ху.
Раніше ми розповідали про "місячний ковчег" зі зразками тварин і рослин, який американські вчені пропонують відправити на Місяць, аби врятувати біорізноманіття Землі.
Читайте також :
