Міжнародна група вчених виявила в отруті Conus geographus — хижого черевногого молюска із сімейства конусів (Conidae) цікавий компонент. Він, подібно до людського гормону соматостатину, впливає на рівень глюкози та різних гормонів в організмі. Спрямована і тривала дія цього токсину, за допомогою якого морські равлики полюють, може допомогти науці. Вчені розраховують, що вона підкаже шлях до створення більш ефективних медикаментів від діабету чи гормональних порушень. У смертельній отруті морських равликів знайшли компонент для вдосконалення ліків.
Біохімік та біолог Хелена Сафаві-Хемамі (Helena Safavi-Hemami) з Університету Юти разом із колегами вже багато років вивчає отруту конуса географічного. Раніше спеціалісти з її команди виявили: інсуліноподібні речовини у складі токсину так швидко знижували рівень глюкози у жертв, що ті впадали в коматозний стан. Відкриття про компоненти отрути допомогли вченим розробити версію інсуліну, що діє у кілька разів швидше за людську.
Припускаючи, що «арсенал» C. geographus цим не обмежується, і що в отруті можуть бути інші сполуки,
що порушують рівень глюкози в крові, вчені продовжили роботу. Стаття про нове дослідження вийшла у журналі Nature Communications.
Вчені вивчають властивості речовини Consomatin nG1Цього разу фахівці розглянули схожий на соматостатин компонент під назвою консоматин nG1 (Consomatin nG1). В організмі людей соматостатин гальмує багато процесів. Він не допускає небезпечне підвищення рівня глюкози, різних гормонів та багатьох інших важливих речовин. Таким же чином працює його аналог в отруті морського равлика. Тільки в порівнянні з людським, він відрізняється більшою стабільністю та вибірковістю. Це і привернуло до нього увагу як потенційного зразка розробки ліків.
Consomatin nG1 має загальне еволюційне походження із соматостатином, але за мільйони років розвитку конуси перетворили свій гормон на зброю. Вчені вважають, що поєднання цієї речовини зі згаданим вище інсуліноподібним компонентом забезпечує смертоносний ефект токсину. Під впливом першого у жертви спочатку різко падає рівень глюкози в крові а другий перешкоджає його відновленню.
Дослідники в лабораторних тестах простежили,
як Consomatin nG1 поводиться з клітинами з організму людей, із якими зазвичай взаємодіє соматостатин. З’ясувалося, що й для людського гормону «мішенями» виступали відразу кілька білків. Його «двійник» з отрути молюска зв’язувався лише з одним певним білком. Це забезпечило високу селективність токсину конуса географічного.
Науковці розраховують синтезувати сполуку, схожу на компонент отрути
Більш того, вибірковість у консоматину nG1 виявилася вищою, ніж у найвузьконаправленіших із існуючих синтетичних засобів для регулювання гормонів. Таких як препарати, що впливають на вироблення гормону росту.
Звичайно, вплив консоматину nG1 на рівень глюкози в крові може бути небезпечним, тому використовувати його для терапії дослідники не збираються. Натомість вони хочуть детально вивчити структуру речовини морських равликів, щоб застосувати ці знання для створення нових ліків від ендокринних розладів із меншою кількістю побічних ефектів.
Фото Conus geographus / © Safavi Lab
Запис У смертельній отруті морських равликів знайшли компонент для вдосконалення ліків спершу з'явиться на HUBZ - Онлайн медіа.
