Нова кліматична місія НАСА отримала перші дані про кількість тепла у формі дальнього інфрачервоного випромінювання, яке арктична та антарктична області випускають у космос.
Кубсети - невеликі кубічні супутники розміром з коробку для взуття - кліматичної місії НАСА PREFIRE з липня почали збирати дані про інфрачервоне випромінювання, що виходить від Землі в космос. Інформація про теплообмін допоможе поліпшити кліматичні моделі та прогнози того, як глобальне потепління вплине на льодовики, рівень моря і погоду на Землі.
Місія PREFIRE допоможе дослідникам отримати більш чітке уявлення про те, коли і де Арктика і Антарктида випускають у космос далеке інфрачервоне випромінювання з довжиною хвилі понад 15 м. Це показує, зокрема, як атмосферна водяна пара і хмари впливають на кількість тепла, яке залишає Землю.
Оскільки хмари і водяна пара можуть утримувати далеке інфрачервоне випромінювання поблизу поверхні Землі, викликаючи парниковий ефект і підвищуючи глобальну температуру.
Земля поглинає більшу частину сонячної енергії в тропіках, але повітряні й океанські течії переносять це тепло в Арктику й Антарктиду. Його частина йде в космос в основному у формі далекого інфрачервоного випромінювання. Але ці відтоки ніколи не вимірювалися систематично.
https:
//youtu.be/uqV4Y7nqBvE
Візуалізація перших даних місії PREFIRE
Дослідники використовували перші зібрані дані для створення візуалізації. Вона показує інтенсивність випромінювання, що випускається Землею на декількох довжинах хвиль, включно з дальнім інфрачервоним діапазоном. Жовтий і червоний кольори на карті вказують на більш інтенсивні викиди, синій і зелений - слабкі викиди, що збігаються з більш холодними областями на поверхні або в атмосфері.
Два супутники PREFIRE CubeSat перебувають на асинхронних, навколополярних орбітах, що означає, що вони проходять над одними й тими самими точками в Арктиці й Антарктиці з різницею в кілька годин, збираючи одні й ті самі дані. Це дає дослідникам можливість вивчення відносно короткочасних явищ, як-от танення крижаного покриву або утворення хмар, і того, як вони впливають на випромінювання в дальній інфрачервоній ділянці спектра з плином часу.
